БЕКАЮТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бе (вигук для відтворення крику кози або вівці)
загальнослов’янське звуконаслідувальне утворення, паралельне до лтс. bẽ, лат. bee, гр. βη, нвн. bäh і т. д;
р. [бе́кать], п. be, beczeć, ст. bekać, ч. слц, bé, вл. be, bjekać «бекати, кричати», болг. бе́е, м. бе, схв. бê, бȇкати, слн. bê;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́вкати
«бекати»
(про овець)
бе́кало
«хто погано говорить»
бе́кати
«кричати, як коза або вівця; погано говорити»
бекота́ть
«бекати»
бечати
«мекати»
(про козу)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бе́е | болгарська |
| be «бекати, кричати» | верхньолужицька |
| bjekać «бекати, кричати» | верхньолужицька |
| βη | грецька |
| bee | латинська |
| bẽ | латиська |
| бе | македонська |
| bäh | нововерхньонімецька |
| be | польська |
| beczeć | польська |
| бе́кать | російська |
| бê | сербохорватська |
| bê | словенська |
| бȇкати | українська |
| слц | чеська |
| bé | чеська |
| д | ? |
| bekać | ? |
ха́кати
утворення, що виникло від звуконаслідувального вигуку ха внаслідок фонетичного оформлення шуму від короткого різкого видиху;
до словотвору пор. бе́кати, га́кати і под;
р. ха́кать, схв. ха́кати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ха́кать | російська |
| ха́кати | сербохорватська |
| ха | ? |
| бе́кати | ? |
| га́кати | ? |
ху (вигук для вираження стомленості, знемоги, досади, докору, огиди, полегшення, задоволення)
звуконаслідувальні утворення, що передають інтенсивне видихання повітря;
щодо словотвору дієслів пор. бе́кати, га́кати, о́йкати;
зіставлялося з також звуконаслідувальним свн. hûchen «дихати», н. hauchen «дмухати» (Bern. I 405; Ильинский ИОРЯС 20/4, 177);
р. [ху́кать], ху́хать, бр. ху́каць, п. chu, chuch, chuchać, ч. chuchati, chukati, ст. chuknúti, слц. chuchat’ si, болг. ху́кам «дму», схв. ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися», слн. hûkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ху-ху
хук
«видихання, дуття»
ху́кати
«дути, дихати (зігріваючи)»
хух
«тс.»
ху́хати
«тс.»
хху
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́каць | білоруська |
| ху́кам «дму» | болгарська |
| hauchen «дмухати» | німецька |
| chu | польська |
| chuch | польська |
| chuchać | польська |
| ху́кать | російська |
| ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися» | сербохорватська |
| hûchen «дихати» | середньоверхньнімецька |
| chuchat' si | словацька |
| hûkati | словенська |
| ху́хать | українська |
| chuchati | чеська |
| chukati | чеська |
| бе́кати | ? |
| га́кати | ? |
| о́йкати | ? |
| chuknúti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України