БЕКАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

бе (вигук для відтворення крику кози або вівці)

загальнослов’янське звуконаслідувальне утворення, паралельне до лтс. bẽ, лат. bee, гр. βη, нвн. bäh і т. д;
р. [бе́кать], п. be, beczeć, ст. bekać, ч. слц, bé, вл. be, bjekać «бекати, кричати», болг. бе́е, м. бе, схв. бê, бȇкати, слн. bê;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́вкати «бекати» (про овець)
бе́кало «хто погано говорить»
бе́кати «кричати, як коза або вівця; погано говорити»
бекота́ть «бекати»
бечати «мекати» (про козу)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бе́е болгарська
be «бекати, кричати» верхньолужицька
bjekać «бекати, кричати» верхньолужицька
βη грецька
bee латинська
bẽ латиська
бе македонська
bäh нововерхньонімецька
be польська
beczeć польська
бе́кать російська
бê сербохорватська
словенська
бȇкати українська
слц чеська
чеська
д ?
bekać ?

ха́кати

утворення, що виникло від звуконаслідувального вигуку ха внаслідок фонетичного оформлення шуму від короткого різкого видиху;
до словотвору пор. бе́кати, га́кати і под;
р. ха́кать, схв. ха́кати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ха́кать російська
ха́кати сербохорватська
ха ?
бе́кати ?
га́кати ?

ху (вигук для вираження стомленості, знемоги, досади, докору, огиди, полегшення, задоволення)

звуконаслідувальні утворення, що передають інтенсивне видихання повітря;
щодо словотвору дієслів пор. бе́кати, га́кати, о́йкати;
зіставлялося з також звуконаслідувальним свн. hûchen «дихати», н. hauchen «дмухати» (Bern. I 405; Ильинский ИОРЯС 20/4, 177);
р. [ху́кать], ху́хать, бр. ху́каць, п. chu, chuch, chuchać, ч. chuchati, chukati, ст. chuknúti, слц. chuchat’ si, болг. ху́кам «дму», схв. ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися», слн. hûkati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ху-ху
хук «видихання, дуття»
ху́кати «дути, дихати (зігріваючи)»
хух «тс.»
ху́хати «тс.»
хху «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ху́каць білоруська
ху́кам «дму» болгарська
hauchen «дмухати» німецька
chu польська
chuch польська
chuchać польська
ху́кать російська
ху́кати «дути (в кулаки); віддихатися» сербохорватська
hûchen «дихати» середньоверхньнімецька
chuchat' si словацька
hûkati словенська
ху́хать українська
chuchati чеська
chukati чеська
бе́кати ?
га́кати ?
о́йкати ?
chuknúti ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України