БЕЗПРЕЦЕДЕНТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
прецеде́нт «випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків»
очевидно, запозичене з французької мови (книжним шляхом);
фр. précédent «прецедент» походить від лат. praecedens (-entis) «той, що йде попереду, передує», пов’язаного з дієсловом praecēdo «іду попереду, передую; знаходжуся вище», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від cēdo «іду»;
р. болг. прецеде́нт, бр. прэцэдэ́нт, п. ч. слц. precedens, вл. precedenca, м. преседа́н, прецеде́нт, схв. пресѐда̄н, слн. precedènt, precédens;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпрецеде́нтний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прэцэдэ́нт | білоруська |
| прецеде́нт | болгарська |
| precedenca | верхньолужицька |
| praecedens «той, що йде попереду, передує» (-entis) | латинська |
| praecēdo «іду попереду, передую; знаходжуся вище» | латинська |
| cēdo «іду» | латинська |
| преседа́н | македонська |
| прецеде́нт | македонська |
| precedens | польська |
| прецеде́нт | російська |
| пресѐда̄н | сербохорватська |
| precedens | словацька |
| precedènt | словенська |
| precédens | словенська |
| précédent «прецедент» | французька |
| precedens | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України