БЕЗПАЛЬЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
па́лець
псл. palъ «палець», palьсь «тс.» (первісно, мабуть, «великий палець»);
цілком надійних відповідників у індоєвропейських мовах немає;
можливо, споріднене з гр. ψάλλω «смикаю (струни, тятиву лука)», ψαλμός «натягування (струн, лука)», оскільки при стрільбі з лука, натягуванні струн значну роль відіграє великий палець (Moszyński PZJP 127);
зіставляють також з лат. pollex «великий палець» (Ernout–Meillet 918; Мартынов Язык 82–83), перс. pālidan «шукати, відчувати», двн. fuоlen «відчувати» (Фасмер–Трубачев ІІІ 191–192; Machek ESJČ 429; Holub–Lyer 353);
зіставлення (Uhlenbeck 162) з лат. palpo «гладжу, голублю», гр. παλάμη «долоня, рука», лат. palma «тс.», двн. folma «рука», дінд. рāṇíḥ «тс.» помилкове;
припущуваний зв’язок з па́лиця, па́лка (Брандт РФВ 23, 302; Brückner 391; Petersson Verm. Beitr. 135) сумнівний;
р. бр. па́лец, др. пальць, п. palec «палець», ч. слц. palec «великий палець», вл. palc «тс.», нл. palc «палець», полаб. pоlåc «тс.», болг. м. па́лец «великий палець», схв. па̏лац, слн. pálec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпа́лий
«який не має пальця або пальців»
безпа́лок
«безпала істота»
безпа́лько
«безпала людина»
безпа́льчий
«безпалий»
напа́л(ь)ок
«палець рукавички; перев’язка на пальці; наперсток решітника»
напальки́
«удари по пальцях»
палечни́й
«зубчастий»
(про колесо)
па́льок
«палець рукавиці Нед; зубець на зубчатому колесі, кулак у колесі; віник без листя»
па́льцевий
пальча́
«рукавичка»
пальча́стий
пальча́тий
«пальцеподібний»
пальча́тка
«рукавичка»
пальченя́
«пальчик»
па́льчиковий
па́люх
«палець; стовп»
палю́шка
«рука, лапа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́лец | білоруська |
| па́лец «великий палець» | болгарська |
| palc «тс.» | верхньолужицька |
| ψάλλω «смикаю (струни, тятиву лука)» | грецька |
| ψαλμός «натягування (струн, лука)» | грецька |
| παλάμη «долоня, рука» | грецька |
| fuоlen «відчувати» | давньоверхньонімецька |
| folma «рука» | давньоверхньонімецька |
| рāṇíḥ «тс.» | давньоіндійська |
| пальць | давньоруська |
| pollex «великий палець» | латинська |
| palpo «гладжу, голублю» | латинська |
| palma «тс.» | латинська |
| па́лец «великий палець» | македонська |
| palc «палець» | нижньолужицька |
| pālidan «шукати, відчувати» | перська |
| pоlåc «тс.» | полабська |
| palec «палець» | польська |
| palъ «палець» | праслов’янська |
| palьсь «тс.» (первісно, мабуть, «великий палець») | праслов’янська |
| па́лец | російська |
| па̏лац | сербохорватська |
| palec «великий палець» | словацька |
| pálec «тс.» | словенська |
| па́лиця | українська |
| па́лка | українська |
| palec «великий палець» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України