БЕЗМІН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з якоїсь тюркської мови;

здебільшого виводиться від тур. vezne «ваги», що походить від ар. uizna «тс.» (Шанский ЭСРЯ І 2, 77; Фасмер І 144–145; Lokotsch 169; Korsch AfSlPh 9, 489; Brückner 23);

пов’язується також (Machek ESJČ 492) з кумик. bazman;

непереконливими були спроби визнати слово власне слов’янським (Bern. I 53– 54; Худаш 144–145), германським (Срезн. I 60; Горяев 1892, 5; насправді дісл. besman, снн. besemer, bisemer, як і лтс. bezmēns, vezmēns «тс.», запозичено з російської мови) або пов’язаним з чув. *viśmen «вимірювач» (Räsänen Mélanges Mikkola 274);

р. безме́н, бр. бязме́н, п. bezmian, przezmian, ч. přezmen (з польської);