БЕЗКОРИСЛИВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́ри́сть «добрі наслідки для когонебудь (чогось); матеріальна вигода; прибуток; [здобич; пожива; їжа Л]»
псл. koristь (koristъ, korystь) «здобич; зиск, прибуток, вигода», очевидно, похідне від *koristiti «захопити, здобути», пов’язаного з ristati «гнати, ганятися» (з приставкою ko-);
пов’язується також з псл. kora «кора», *skora «тс.», які зводяться до іє. *(s)ker «різати, відтинати, відділяти», і за аналогією до утворення пн.-сл. *kopystь «копистка» від kopati й *kopysati з інтенсивним формантом -ys(t)- виводиться korystь від (s)korati (п. ст. [skorać] «досягти наміченої мети», [skórać] «тс.») і kor-ys(t)a-ti (Brückner 258; KZ 65, 35; KZ 68, 208; Sławski II 513–514);
потребує додаткової аргументації твердження про зв’язок korystь з *korystati, як утвореним за допомогою префікса *ko- від гіпотетичного дієслова *rystati з інтенсивним форматом -st-, похідного від кореня *reub-, засвідченого двн. roub «здобич» (Machek ESJČ 279, ESJČS 223, 277; Holub–Lyer 263), а також тлумачення псл. koristь як архаїчного композита *kori-stь, що, нібито, продовжує іє. *korī-dh(ə)tĭ-, перший елемент якого *kori- вважається прислівниковим утворенням на -ī від слова, спорідненого з лит. kãras «війна», а другий елемент *-dh(ə)tĭ- із суфіксом -tĭ- пов’язується з іє. *dhə-/*dhē- «класти» (Čop Slav. revija 13, 181–185);
р. коры́сть, бр. кары́сць, [кары́сь], др. користь «здобич; придбання; перевага», користъ, корысть «тс.», п. korzyść, ч. kořist, слц. korisť, болг. м. ко́рист, схв. кȍрӣст, [kòrist], слн. koríst, стсл. користь, «здобич», стсл. цсл. корысть «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безкори́сливий
безко́ри́сний
ви́користати
кори́сливий
«який прагне до власної вигоди, наживи; який ґрунтується на матеріальній вигоді»
ко́ри́сне
«те, що дає користь»
ко́ри́сний
кори́сник
«той, хто прагне до вигоди, наживи; визискувач»
користа́ти
користа́тися
кори́стка
«невелика вигода, прибуток»
кори́стник
«тс.»
кори́стувати
кори́стува́тися
кори́стува́ч
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кары́сць | білоруська |
кары́сь | білоруська |
користь | білоруська |
користъ | білоруська |
корысть | білоруська |
ко́рист | болгарська |
roub «здобич» | давньоверхньонімецька |
користь «здобич; придбання; перевага» | давньоруська |
користъ | давньоруська |
корысть «тс.» | давньоруська |
*(s)ker- «різати, відтинати, відділяти» | індоєвропейська |
*korī-dh(ə)tĭ- | індоєвропейська |
*kori- | індоєвропейська |
*-dh(ə)tĭ- | індоєвропейська |
*dhə- «класти» | індоєвропейська |
-ī | індоєвропейська |
-tĭ- | індоєвропейська |
*dhē- | індоєвропейська |
kãras «війна» | литовська |
ко́рист | македонська |
skorać (ст.) | польська |
skórać (ст.) | польська |
korzyść | польська |
koristь «здобич; зиск, прибуток, вигода» (koristъ, korystь) | праслов’янська |
*koristiti «захопити, здобути» | праслов’янська |
ristati «гнати, ганятися» (з приставкою ko-) | праслов’янська |
koristъ | праслов’янська |
korystь | праслов’янська |
ko- | праслов’янська |
kora «кора» | праслов’янська |
*skora «тс.» | праслов’янська |
korystь | праслов’янська |
*ko- | праслов’янська |
*reub- | праслов’янська |
koristь | праслов’янська |
*korystati | праслов’янська |
*rystati | праслов’янська |
-st- | праслов’янська |
roub «здобич» | праслов’янська |
*kori-stь | праслов’янська |
коры́сть | російська |
кȍрӣст | сербохорватська |
kòrist | сербохорватська |
korisť | словацька |
koríst | словенська |
користь «здобич» | старослов’янська |
корысть «тс.» | старослов’янська |
корысть «тс.» | церковнослов’янська |
kořist | чеська |
*kopystь «копистка» | ? |
*kopysati (s)korati (п. ст. [skorać] «досягти наміченої мети», [skórać] «тс.»)(Brückner 258; KZ 65, 35; KZ 68, 208; Sławski II 513--514) | ? |
kopati | ? |
-ys(t)- | ? |
korystь | ? |
(s)korati | ? |
kor-ys(t)a-ti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України