БЕДЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́дра (у виразі з казки коза б., півбака обдрота)

прикметникова форма походить від псл. bedro (bedra) і первісно означала «плямистий на бедрах»;
форма жін. р. давнього прикметника *бедрий із значенням «рябий, перістий, рудий з білим», з якою пов’язані і п. [biedrawa] «періста; червона; біла; біла на хребті (про корову)», [biedrona, biedrula] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бедра́та «чорна, руда або сіра з білою поперечною смугою» (про корову)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
biedrawa «періста; червона; біла; біла на хребті (про корову)» польська
bedro «плямистий на бедрах» (bedra) праслов’янська
*бедрий «рябий, перістий, рудий з білим» російська
*бедрий «рябий, перістий, рудий з білим» ?
biedrona «тс.» ?
biedrula «тс.» ?

бедро́

безпідставно пов’язується (Machek ESJČ 50) з свн. zimere (zimb(e)re) «бедро»;
менш переконливі зіставлення (Petr BB 21, 210; Eckert ZfSl 8/6, 881; Bern. I 47–48) з лат. femen «бедро, стегно» «іє. *bhed-), а також (Rozwadowski RSl 2, 104) з лтс. bedre «яма, западина», спорідненим з укр. бости́ або (Osten-Sacken IF 23, 377–378) з дінд. jñu-bādh «коліна згинаючий», дісл. knē-beet «колінопреклоніння», другий компонент яких пов’язаний з дінд. bādhatē «давить, стискує», гот. bida «молитва, прохання» і ін;
виводиться (ЭССЯ 1, 179) від основи bed-/bod«колоти, бити»;
загальноприйнятої етимології не має;
псл. bedra, bedro;
р. бедро́, [бедра́], бр. бядро́, др. бедра, бедро, п. biodro, ч. bedra (мн.) «спина, крижі», слц. bedro, вл. bjedro, нл. ст. b’edro, болг. бедро́, м. бедро, схв. бèдрица, бèдро, слн. bêdro, [bédra], стсл. бєдра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бедра́та «чорна, руда або сіра, через середину впоперек біла»«з бедрами іншої масті» (про корову)(первісно, мабуть, )
бедра́тий «широкобедрий»
бедре́ниця «біль у бедрі, ішіас»
бедри́ти «привалюватись бедром до голоблі» (про коня)
бедри́ця «бедро»
межибедре́нний
підбе́дрє
побе́дрина «горизонтальна перекладина в різних пристроях; перехрестя»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бядро́ білоруська
бедро́ болгарська
bjedro верхньолужицька
bida «молитва, прохання» готська
jñu-bādh «коліна згинаючий» давньоіндійська
bādhatē «давить, стискує» давньоіндійська
knē-beet «колінопреклоніння» давньоісландська
бедра давньоруська
femen «бедро, стегно» латинська
бедро македонська
b'edro нижньолужицька
biodro польська
bedra праслов’янська
бедро́ російська
бèдрица сербохорватська
zimere «бедро» (zimb(e)re) середньоверхньнімецька
bedro словацька
bêdro словенська
бости́ українська
або українська
бедра́ українська
бедро українська
бèдро українська
bédra українська
bedra «спина, крижі» (мн.) чеська
bed-/bod «колоти, бити» ?
bedro ?
b'edro ?
бєдра ?

бедренець «голодранець»

очевидно, результат видозміни слова обідранець під впливом слова бедро́ або бедри́нець;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
обідранець ?
бедро́ ?
бедри́нець ?

бедри́нець «Pimpinella L. (вживана для лікування рослина, гостра на смак); [смовдь оленяча, Peucedanuim cervaria Guss.; цикута отруйна, Cicuta virosa L. Пі]» (бот.)

менш переконливе пов’язання (Lunt Language 29/2, 128–133; Sł. prasł. І 200–201) з стсл. бєдръɴъ «багатий», дінд. bhadráḥ «щасливий, добрий», зіставлення (Преобр. І 21) з тур. (перс.) badränž «меліса, Melissa officinalis», а також зведення до псл. *bъdrъ «бадьорий» (Brückner 25);
з огляду на гострий смак бедринцю пов’язується з основою bed-/bod- «колоти», від якої виводиться і псл. bedro, укр. бедро́ (ЭССЯ 1, 177– 178);
загальноприйнятої етимології не має;
р. бедрене́ц «Pimpinella L.; [перстач гусячий, Potentina anserina L.]», бр. бядры́нец «Pimpinella L.», п. biedrzeniec, ст. wiedrzeniec, ч. bedrník, слц. bedrovník, ст. bederník, схв. бèдренац, бȅдринац «тс.», слн. [bedrenec] «бедринець ломикаменевий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бедренец «тс.; родовик лікарський, Sanguisorba officinalis L.»
бедренецъ «Pimpinella L.»
бедренець
бедрець «бедринець ломикаменевий, Pimpinella saxifraga L.»
бедринець «тс.» (XVIII ст.)
бедри́ч
бедріне́ць
бердінець
бидринець
педринець
ядринец «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бядры́нец «Pimpinella L.» білоруська
bhadráḥ «щасливий, добрий» давньоіндійська
biedrzeniec польська
*bъdrъ «бадьорий» праслов’янська
bedro праслов’янська
бедрене́ц «Pimpinella L.; [перстач гусячий, Potentina anserina L.]» російська
бèдренац сербохорватська
bedrovník словацька
bedrenec «бедринець ломикаменевий» словенська
бєдръɴъ «багатий» старослов’янська
badränž «меліса, Melissa officinalis» (перс.) турецька
бедро́ українська
бȅдринац «тс.» українська
bedrník чеська
bed-/bod- «колоти» ?
wiedrzeniec ?
bederník ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України