БЕДА — ЕТИМОЛОГІЯ
біда́
псл. běda;
споріднене з лит. bėdà «біда, горе», лтс. beda «тс.», лит. bãdas «голод», лтс. bads «тс.», дінд. badhate «гонить, витісняє, утискує», badhaḥ «труднощі, страждання»;
іноді в цьому зв’язку згадуються псл, bodǫ «колю», лит. bèsti (bedù) «колоти, копати», badýti «тс.», лтс. best (bedu) «копати, поховати», badīt «колоти, бити» (Mühl.– Endz. І 248; Kalima Neuphilol. Mitt. 51, 38–39);
помилково сюди ж відносять р. убеди́ть, гот. baidjan «примушувати», двн. beitten «тс.», алб. bē «присяга» (з *bhoidh-);
р. болг. беда́, бр. Бяда́, др. бѣда, п. bieda, ст. biada, ч. bída «злидні, нужда», слц. bieda, вл. нл. běda, м. схв. бе́да, слн. béda, стсл. бѣда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біда́га
біда́к
біда́ками
«нарікати»
біда́р
біда́рство
біда́ха
біда́цтво
бідачи́сько
біда́чка
біда́шний
біди́ло
біди́ти
«бідувати»
бідіва́ти
бі́дкатися
бідкува́ти
бі́дний
бі́дник
бідни́ти
«збіднювати»
бі́дни́ця
біднівство́
бідні́ти
бідні́шати
бідно́та́
бідночі́я
«біднота»
бі́дня́
бідня́га
бідня́к
бідня́ка
бідня́тко
бідня́цтво
бідо́вий
бідо́та
бідо́шка
біду́шка
бідя́га
бідяни́й
збідо́ваний
небеди́
«непогано»
перебідкатися
«перебідувати»
побіда́ш
«бідолаха»
побіде́нник
«тс,»
побіди́ти
«скривдити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bē «присяга» (з *bhoidh-) | албанська |
| Бяда́ | білоруська |
| беда́ | болгарська |
| běda | верхньолужицька |
| baidjan «примушувати» | готська |
| beitten «тс.» | давньоверхньонімецька |
| badhate «гонить, витісняє, утискує» | давньоіндійська |
| бѣда | давньоруська |
| beda «тс.» | латиська |
| bads «тс.» | латиська |
| best «копати, поховати» (bedu) | латиська |
| bėdà «біда, горе» | литовська |
| bãdas «голод» | литовська |
| bèsti «колоти, копати» (bedù) | литовська |
| бе́да | македонська |
| běda | нижньолужицька |
| bieda | польська |
| běda | праслов’янська |
| убеди́ть | російська |
| беда́ | російська |
| бе́да | сербохорватська |
| bieda | словацька |
| béda | словенська |
| бѣда | старослов’янська |
| bída «злидні, нужда» | чеська |
| badhaḥ «труднощі, страждання» | ? |
| bodǫ «колю» | ? |
| badýti «тс.» | ? |
| badīt «колоти, бити» | ? |
| biada | ? |
біди́ти «лаяти, ганьбити»
псл. běditi «умовляти; обмовляти, ганьбити»;
споріднене з гот. baidjan «змушувати», дісл. beiða «просити, вимагати, змушувати», дангл. baedan «тс.», лат. foedus «угода, договір, союз», алб. бē (‹*bhoidha) «присяга»;
іє. *bhoidh- «розмовляти, домовлятися, переконувати, обмовляти»;
позбавлене підстав пов’язування з біда́ «лихо» (Фасмер–Трубачев І І42; Шанский ЭСРЯ І 2, 68; ЭССЯ 2, 56–57, та ін.);
р. убеди́ть «переконати, умовити», др. бѣдити «переконувати», бѣда «примус», ч. nabízeti (nabídnouti) «пропонувати», pobízeti (pobídnouti) «запрошувати», vybízeti (vybídnouti) «пропонувати, просити, запрошувати», ст. poběditi «примушувати, запрошувати», болг. бедя́ «зводжу наклеп», убежда́вам, убедя́ «переконую; зводжу наклеп», м. беди «зводить наклеп», схв. бе́да «наклеп», бе́дити «зводити наклеп», стсл. бѣдити «примушувати, умовляти, переконувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біду́лі
«брехуни?»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бē «присяга» (‹*bhoidha) | албанська |
| бедя́ «зводжу наклеп» | болгарська |
| baidjan «змушувати» | готська |
| baedan «тс.» | давньоанглійська |
| beiða «просити, вимагати, змушувати» | давньоісландська |
| бѣдити «переконувати» | давньоруська |
| *bhoidh- «розмовляти, домовлятися, переконувати, обмовляти» | індоєвропейська |
| foedus «угода, договір, союз» | латинська |
| беди «зводить наклеп» | македонська |
| běditi «умовляти; обмовляти, ганьбити» | праслов’янська |
| убеди́ть «переконати, умовити» | російська |
| бе́да «наклеп» | сербохорватська |
| бѣдити «примушувати, умовляти, переконувати» | старослов’янська |
| бѣда «примус» | українська |
| убежда́вам | українська |
| убедя́ «переконую; зводжу наклеп» | українська |
| бе́дити «зводити наклеп» | українська |
| nabízeti «пропонувати»«запрошувати»«пропонувати, просити, запрошувати» (nabídnouti)(pobídnouti)(vybídnouti) | чеська |
| pobízeti «пропонувати»«запрошувати»«пропонувати, просити, запрошувати» (nabídnouti)(pobídnouti)(vybídnouti) | чеська |
| vybízeti «пропонувати»«запрошувати»«пропонувати, просити, запрошувати» (nabídnouti)(pobídnouti)(vybídnouti) | чеська |
| біда́ «лихо» | ? |
| poběditi «примушувати, запрошувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України