БАШИБУЗУК — ЕТИМОЛОГІЯ
башибузу́к
запозичення з турецької мови;
тур. başıbozuk «цивільний; солдат іррегулярної військової частини» утворено з основ іменника baş «голова» і прикметника bozuk «зіпсований, поламаний, порушений, поганий»;
первісне значення «пропаща голова»;
р. башибузу́к, бр. башыбузу́к, п. baszybuzuk, ч. слц. bašibozuk, болг. баши́бозу́к, м. башибозук, схв. башибòз(л)ук, слн. bašibozúk;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| башыбузу́к | білоруська |
| баши́бозу́к | болгарська |
| башибозук | македонська |
| baszybuzuk | польська |
| башибузу́к | російська |
| башибòз (л)ук | сербохорватська |
| bašibozúk | словенська |
| başıbozuk «цивільний; солдат іррегулярної військової частини» | турецька |
| bašibozuk | чеська |
| baş «голова» | ? |
| bozuk «зіпсований, поламаний, порушений, поганий» | ? |
| значення «пропаща голова» | ? |
| bašibozuk | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України