БАЦАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бац (вигук для передачі різкого короткого звуку)
очевидно, псл. *batsati, утворення з елементом -s- від основи bat- «бити»;
менш переконливим є виведення (ЭССЯ і, 118–119) від гіпотетичного псл. *bodьcati «поколювати» або тлумачення бац (Преобр. І 20; Bern. І 37; Фасмер І 138) як звуконаслідувального утворення;
форма баба́ц є подвоєнням віддієслівного вигуку бац за аналогією до баба́х (‹бах);
р. бр. бац, п. bac, рас, ч. слц. bác, м. баца се «брудниться», схв. бàцати «кидати», бȁцати «колоти», слн. bacníti (bácniti) «бити, штовхати», becáti «хвицати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баба́ц
ба́цати
«різко вдаряти»
бацкати
«штовхати»
ба́цькати
«штовхати, тикати, стріляти»
ба́цяти
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бац | білоруська |
баца се «брудниться» | македонська |
bac | польська |
*batsati | праслов’янська |
*bodьcati «поколювати» | праслов’янська |
бац | російська |
бàцати «кидати» | сербохорватська |
bác | словацька |
bacníti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) | словенська |
becáti «бити, штовхати»«хвицати» (bácniti) | словенська |
рас | українська |
бȁцати «колоти» | українська |
bác | чеська |
bat- «бити» | ? |
бац | ? |
баба́ц (‹бах) | ? |
бац (‹бах) | ? |
баба́х (‹бах) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України