БАХКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бах (вигук для передачі звуку від удару, пострілу, сильного тріску)
псл. bахъ, звуконаслідувальне утворення;
р-бр. бах, п. слц. bach, ч. bách, схв. бȁхāт «стук, грюкіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́хати
ба́хкало
«хлопавка»
ба́хкати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bach | польська |
| bахъ | праслов’янська |
| бȁхāт «стук, грюкіт» | сербохорватська |
| bach | словацька |
| bách | чеська |
| бах | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України