БАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. bахъ, звуконаслідувальне утворення;

р-бр. бах, п. слц. bach, ч. bách, схв. бȁхāт «стук, грюкіт»;

п. bach «бахур» є результатом скорочення слова bachor «тс.»;

очевидно, запозичення з польської мови;

слова звуконаслідувального характеру, утворені шляхом неповного подвоєння вигуків бах, бух;

р. баба́х, баба́хнуть, бр. баба́х, баба́хаць, п. [babá, babách];

менш переконливим є виведення від р. бах, бахать (Шанский ЭСРЯ I 2, 59–60) або від слат. bacle «вид жіночого взуття», що походить від гр. βακνίδες «вид взуття» (Mikkola Berühr. І 82), як і пов’язування з башма́к (Mikl. EW 8);

очевидно, запозичення з південно-західних тюркських мов, у яких балы (тур. bağlı) «зв’язаний» є похідним утворенням від основи бах- (bağ-) «зв’язувати, з’єднувати»;

р. [бахи́лы] «чоботи з високими халявами, на підтяжках», бр. бахі́лы «постоли»;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;

очевидно, результат контамінації вигуків дзвяк та бах;

звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, пих (пор.);

очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, баба́х (пор.);

звуконаслідувальне утворення, подібне до бах;

дієслова можна розглядати як експресивні варіанти до чва́кати, жвя́кати й под;

з другого боку, може бути пов’язане з п. [bachórz] «пузо», [bachora] «тс.», ч. слц. bachor «пузо, рубець (частина шлунка жуйних тварин)», болг. [ба́хур] «товста кишка (у тварин)», які виводяться (Laskowski RSł 26/1, 51 – 57) від псл. *bax- «набухати, набрякати»;

можливо, пов’язане, як запозичення, з свн. bache «стегно, окорок», що є варіантом форми backe «тс.», від якої походить фр. ст. англ. bacon «бекон»;

не зовсім ясне;

очевидно, результат контамінації слів [ба́ха] «опуклість, складка», [баха́стий] «опуклий, зморшкуватий» і [бахма́т] «верховий кінь; в’ючний кінь»;

р. [бахме́т] «незграбний, неповороткий», n. [bachmaty] «мішкуватий, незграбний, занадто широкий», bachmatowaty «низький, присадкуватий, пузатий», bachmat «пузань»;

п. boch «обдертий тулуб (якоїсь худоби), тулуб вола; тулуб», як і ч. ст. bóch «лопатка свині», очевидно, походить від свн. bache «шинка, заднє стегно, окорок, шмат (сала, м’яса)», до якого зводиться й укр. ба́ха «випуклість, складка»;

запозичення з польської мови;