БАТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
бат «батіг Mo; палка»
псл. batъ «палка», пов’язане з дієсловом baiati «бити, рубати»;
очевидно, похідне від іє. *bhāt«бити», з яким пов’язані також галльсько-лат. battuo «б’ю», двн. Batu- «битва», дангл. beadu «тс.», лат. con-fūto «збиваю» (Bern. I 46);
зіставлення з кімр. bathu «бити, рубати» (Фасмер I 133) непевне, оскільки останнє може бути запозиченим з латинської мови (Walde–Hofm. І 99);
р. [бат] «дрючок», бр. [бат] «довгий батіг», п. bat «батіг; тонкий посторонок; тілесна кара, побиття», схв. «молоток, дрючок, батіг», бȁта «тс.», слн. bàt (bát) «дрючок, дерев’яний молоток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бату́ра
батурме́н
«тс.»
батю́га
«великий батіг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бат «довгий батіг» | білоруська |
| beadu «тс.» | давньоанглійська |
| Batu- «битва» | давньоверхньонімецька |
| *bhāt «бити» | індоєвропейська |
| bathu «бити, рубати» | кімрська |
| con-fūto «збиваю» | латинська |
| bat «батіг; тонкий посторонок; тілесна кара, побиття» | польська |
| batъ «палка» | праслов’янська |
| бат «дрючок» | російська |
| bàt «дрючок, дерев’яний молоток» (bát) | словенська |
| бȁта «тс.» | українська |
| baiati «бити, рубати» | ? |
| battuo «б’ю» | ? |
обату́ритися «опам’ятатися»
неясне;
можливо, пов’язане з [бату́ра] «батіг»;
зіставлялося (ВеЛ 440) з уг. bátor «сміливий, хоробрий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обато́ритися
«тс.»
пробату́ритися
«прочуматися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bátor «сміливий, хоробрий» | угорська |
| бату́ра «батіг» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України