БАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

зіставлення з кімр. bathu «бити, рубати» (Фасмер I 133) непевне, оскільки останнє може бути запозиченим з латинської мови (Walde–Hofm. І 99);

очевидно, похідне від іє. *bhāt«бити», з яким пов’язані також галльсько-лат. battuo «б’ю», двн. Batu- «битва», дангл. beadu «тс.», лат. con-fūto «збиваю» (Bern. I 46);

псл. batъ «палка», пов’язане з дієсловом baiati «бити, рубати»;

р. [бат] «дрючок», бр. [бат] «довгий батіг», п. bat «батіг; тонкий посторонок; тілесна кара, побиття», схв. «молоток, дрючок, батіг», бȁта «тс.», слн. bàt (bát) «дрючок, дерев’яний молоток»;

походження остаточно не з’ясоване;

може бути пов’язане з р. [бат] «видовбаний з однієї колоди човен», яке виводиться від дісл. batr «човен», що походить від дангл. bāt «тс.» (Elis. Meyer ZfSIPh 5, 144; Kluge-Mitzka 91; Skeat 54), або з п. bat «вітрильний човен», яке походить від іт. batto «човен», battello «тс.» (Brückner KZ 48, 162), що зводиться до того самого дангл. bāt;

Фасмер (І 133) пов’язує р. [бат] «видовбаний з однієї колоди човен» з [бат] «дрючок», припускаючи початкове значення «колода, стовбур»;

запозичення з французької мови;

фр. abat-jour утворено з дієслова abattre «збивати, ослабляти», яке складається з префікса а-, пов'язаного з лат. ab «від», ab- (перед приголосними c, q, t – abs-) «геть, у-», спорідненим з гр. ἄπο, ἀπο- «від, геть», гот. af «від», і дієслова battre «бити», пов’язаного з лат. battuere, *battere «тс.», спорідненим з укр. бат, та з іменника jour «день, світло»;

р. бр. болг. м. Абажу́р, n. abażur, ч. слц. abažúr, схв. Аба́жу́р;

запозичення з східнороманських мов;

рум. bătălắu «праник для білизни; товкач» утворене за допомогою суфікса -ălău від основи дієслова báte «бити», яке noxoдить від лат. batt(u)ere «тс.», запозиченого з галльської мови і спорідненого з псл. batъ, batati, укр. бат, бата́ти;

похідне утворення від бат «палка» з тим самим суфіксом -og-, що і в слові пирі́г;

спроба пов’язати з тюрк. botak, budak «гілка, сук» (Mikl. TEI I 17; Sławski I 28; Добродомов Этимология 1967, 253–258) здається менш обґрунтованою;

р. бато́г «палка, хворостина, батіг», др. батогъ «батіг», п. batog «нагай, канчук», ч. ст. batoh «батіг», стсл. батогъ «тс.»;

очевидно, похідне від *бат «посторонок, повід» (пор. п. bat «тонкий посторонок»), пов’язаного з бат «нагай, батіг, палка»;

п. [batownia] «валка пов’язаних в’ючних коней» (з укр.), bat «тонкий посторонок»;

очевидно, псл. bata, batja, яке може бути зіставлене з дінд. pita «батько», лат. pater, гр. πατήρ «тс.»;

думки про запозичення з іранських мов (Соболевский РФВ 64, 149), про субстратне бал՝ канське походження (Polák RSł 18, 28), як і про запозичення з тюркських мов (Mikł. EW 8), недостатньо обґрунтовані;

значення «батько» в такому разі розвинулось уже після спрощення;

вважається також результатом фонетичного спрощення псл. bratrъ «брат»;

р. ба́тя, ба́тька «батько», [ба́тко] «тс.», [бат] «брат», бр. [ба́цька], др. батя «батько», ч. báťa (звертання до простакуватого чоловіка), слц. báťa «дядько; [батько; старший брат]», болг. баща́ «батько», [ба́те] «старший брат», м. бате, батко «тс.», схв. ба́та «братик», бȁћа «тс.», [ба́ча] «батенько, свекор», бȁштина «батьківщина»;

запозичення з східнороманських мов;

молд. ба́де «дядьку», рум. báde «тс.» походять, можливо, від болг. ба́тя, ба́тьо, ба́те «тс.»;

очевидно, результат видозміни й переосмислення іменника [ковба́н] «колода, чурбак, оцупок дерева» під впливом дієслова батувати «різати великими шматками, панахати», [бата№ти] «тс.»;