БАСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
басува́ти «ставати дибки, скакати, пустувати, гордо виступати (про коня)»
зіставляється (Даль І 52) з р. [баса́] «краса»;
остаточно не з’ясоване;
р. [басова́ть] «басувати», бр. [ба́соваць] «пустувати, дуріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баски́й
«гарячий, жвавий, шпаркий»
баско́
«завзятий працівник; баский кінь»
басо́ваний
«галопуючий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́соваць «пустувати, дуріти» | білоруська |
| баса́ «краса» | російська |
| басова́ть «басувати» | російська |
бас «низький голос; музичний інструмент»
через польську мову запозичено з німецької, французької або італійської;
н. Bass «низький голос; смичковий інструмент», фр. basse «низький голос» походять від іт. basso «тс.», яке відповідає нар.-лат. bassus «товстий; низький», можливо, запозиченому з оскської мови;
р. бр.болг. м. бас, п. ч. слц. вл. нл. bas, схв. бȁс, слн. bás;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баса́
«басом»
баси
«той, хто грає на контрабасі»
баси́ло
«дуже гучний, сильний бас; [чоловік з грубим голосом Я]»
баси́стий
«[тс.]; басовитий»
баси́ти
басови́тий
басок
«басова струна»
басува́ти
«мурчати; підтакувати»
басъ
(XVIII ст.)
збаса́
«тс.»
підбасо́вувати
«підтакувати»
підба́сок
«баритон»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bas | верхньолужицька |
| basso «тс.» | італійська |
| бас | македонська |
| bassus «товстий; низький» | народнолатинська |
| bas | нижньолужицька |
| Bass «низький голос; смичковий інструмент» | німецька |
| bas | польська |
| бас | російська |
| бȁс | сербохорватська |
| bas | словацька |
| bás | словенська |
| basse «низький голос» | французька |
| bas | чеська |
| бас | ? |
босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти
«ворожити»
босорку́н
«упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня
«тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| босъ «біс» (?) | давньоруська |
| běзъ | праслов’янська |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| basyrkan «нічний кошмар» | тюркські |
| boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» | угорська |
| busturgan «нічний кошмар» (з чув.) | удмуртська |
| basǝrγan «відьма» | узбецька |
| біс | українська |
| bas- «давити, штовхати; мучити» | ? |
| basǝrγan «відьма» | ? |
| босорку́н | ? |
| босорка́ня | ? |
| босовъ | ? |
| басува́ти | ? |
| баски́й | ? |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України