БАСКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
басува́ти «ставати дибки, скакати, пустувати, гордо виступати (про коня)»
остаточно не з’ясоване;
зіставляється (Даль І 52) з р. [баса́] «краса»;
р. [басова́ть] «басувати», бр. [ба́соваць] «пустувати, дуріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баски́й
«гарячий, жвавий, шпаркий»
баско́
«завзятий працівник; баский кінь»
басо́ваний
«галопуючий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́соваць «пустувати, дуріти» | білоруська |
| баса́ «краса» | російська |
| басова́ть «басувати» | російська |
босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка»
менш переконлива спроба Ільїнського (РФВ 1911/1, 212–217) через др. босъ «біс» (?), босовъ пов’язати з псл. běзъ, укр. біс, басува́ти, баски́й;
[босорку́н], очевидно, утворене від [босорка́ня] (Німчук НЗ УжДУ 14, 176);
пор. узб. [basǝrγan] «відьма», удм. busturgan «нічний кошмар» (з чув.);
уг. boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка», можливо, пов’язане з тюрк. basyrkan «нічний кошмар», що походить від bas- «давити, штовхати; мучити»;
очевидно, запозичення з угорської мови;
мор.-слц. слц. [bosorka] «відьма, чаклунка», vozorka «тс.», bosorák «чаклун», vozorák, vozieraě «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бісу́рка
бісурканя
борсука́ня
боси́рка
босори́ти
«ворожити»
босорку́н
«упир»
босурґа́ня
босюрка́ня
бусурканя
ня
«тс.; нічний метелик, Phalaenа; жаба, Būfo ВеУг»
пошурка́ня
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| босъ «біс» (?) | давньоруська |
| běзъ | праслов’янська |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | словацька |
| basyrkan «нічний кошмар» | тюркські |
| boszorkány «дух померлих, примара, (ст.) відьма, чаклунка» | угорська |
| busturgan «нічний кошмар» (з чув.) | удмуртська |
| basǝrγan «відьма» | узбецька |
| біс | українська |
| босовъ | ? |
| басува́ти | ? |
| баски́й | ? |
| босорку́н | ? |
| босорка́ня | ? |
| basǝrγan «відьма» | ? |
| bas- «давити, штовхати; мучити» | ? |
| bosorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorka «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| bosorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozorák «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
| vozieraě «відьма, чаклунка»«тс.»«чаклун»«тс.» | ? |
ба́ска «довга кофта з оборками Я; жіночий жакет, пошитий в талію Дз»
Думка Шанського про походження р. [ба́ска] від р. [баса́] «краса» здається сумнівною;
фр. basque «оборка» є результатом видозміни під впливом basquine «широка сукня» давнішої форми baste «оборка», яке походить від іт. basta «складка», пов’язаного з дієсловом bastir «зшивати», похідним від франк. bast «кора», *bastjan «працювати з корою», споріднених з нвн. Bast «лико», двн. дісл. bast, дангл. baest «тс.», можливо, також лат. fascia «зав’язка», сірл. base «нашийна пов’язка», іллір. βαστά «взуття»;
запозичення з французької мови;
р. ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baest «тс.» | давньоанглійська |
| bast | давньоверхньонімецька |
| bast | давньоісландська |
| βαστά «взуття» | іллірійська |
| basta «складка» | італійська |
| fascia «зав’язка» | латинська |
| Bast «лико» | нововерхньонімецька |
| ба́ска | російська |
| баса́ «краса» | російська |
| ба́ска «широка оборка на платті; [кофта в талію]» | російська |
| base «нашийна пов’язка» | середньоірландська |
| bast «кора» | франкська |
| basque «оборка» | французька |
| basquine «широка сукня» | ? |
| baste «оборка» | ? |
| bastir «зшивати» | ? |
| *bastjan «працювати з корою» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України