БАРОН — ЕТИМОЛОГІЯ
баро́н
запозичення з французької мови;
фр. baron походить від франк. (двн.) *baro «вільний; воїн», спорідненого з дісл. berjask «сперечатися», псл. *borti «бороти», укр. боро́ти;
р. бр. болг. баро́н, п. ч. вл. baron, слц. слн. barón, м. барон, схв. бàрōн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бароне́са
баро́нство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баро́н | білоруська |
| баро́н | болгарська |
| baron | верхньолужицька |
| berjask «сперечатися» | давньоісландська |
| барон | македонська |
| baron | польська |
| *borti «бороти» | праслов’янська |
| баро́н | російська |
| бàрōн | сербохорватська |
| barón | словацька |
| barón | словенська |
| боро́ти | українська |
| *baro «вільний; воїн» (двн.) | франкська |
| baron | французька |
| baron | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України