БАРИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

українська форма з -ило замінила давнішу форму бари́ла під впливом іменників із cуфіксом -ило (типу бурмило, світило);

через польську мову запозичено з італійської або середньолатинської;

іт. barile «бочонок» походить від слат. barilla, barillus «тс.», що може бути пов’язане через проміжну форму *barricca з ібер. *barro- «бруд, глина» (пор. ісп. barro «бруд, глина, глиняна посудина»);

р. [барило], бр. [бары́ла], п. baryła «тс.», слц. barel «залізний посуд на бензин і под.», barigla «кадочка, бочонок», схв. бàрило «бочка», бȁрило, бȁрио, barȋl «тс.», слн. baríl «невеликий посуд»;

запозичення з французької мови;

фр. barricade «барикада» пов’язане з barriquer «барикадувати», утвореним від іменника barrique «бочка», яке походить від того самого кореня, що й бари́ло (з бочок часто робили барикади);

припускається (Gamillscheg 88; Фасмер І 128) запозичення в французьку мову з італійської (іт. barricata);

р. баррика́да, бр. барыка́да, п. barykada, ч. слц. слн. barikáda, вл. barikada, болг. м. схв. барика́да;

сюди ж, очевидно, укр. бари́ти «затримувати» (первісно «забалакувати»), слц. bár, bárs (частка і сполучник) «хоч, хоч би», болг. бар, баре́, ба́ри, баре́м, бари́м «принаймні, все-таки, хоч би», не́баре «немов», м. бар, барем «хоч (би), принаймні», схв. бȁрем, бȃрем «тс.»;

утворення з суфіксом -r- від іє. *bhā-, того самого, що і в ба́яти, бала́кати та ін;

р. бр. та́ры-ба́ры, слн. bȃrati «питати»;

непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;

значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;

залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;

р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;

запозичення, очевидно, з татарської мови;

у сучасних тюркських мовах baryš означає «мир, згода» (тур.), «ходити разом; говорити разом» (каз. кирг.) і є похідним від дієслова бар «рухатися, іти»;

р. бр. бары́ш, п. barysz «могорич», borysz «тс.», barasznia «маклерство», barysznik «маклер, посередник», baraśnik, baresnik «тс.», болг. [барашни́к] «помирений»;

запозичення з російської або білоруської мови;

р. бара́нка, бр. бара́нак, [бара́ник] «тс.» утворилися від дієслова обварити (›*обваренок, обвара́нок) подібно до укр. обари́нок «тс.» з випадінням в і початкового о;

пор. схв. ба́рити «варити», м. бари;

фр. barège «вид шерстяної тканини» походить від назви містечка Barèges у Піренеях;

запозичення з французької мови;

р. баре́ж «негуста тканина», n. bareż «легка тканина», ч. bareš «тс.», болг. ба́рез «тонка прозора тканина», бари́ш, баръ́ш, схв. бàрēж, слн. baréž «тс.»;

префіксальне утворення від незасвідченого *баркати «балакати, базікати», очевидно, пов’язаного з ба́ри «теревені», бари́ти «затримувати, загаювати», псл. bariti «говорити, балакати»;

результат злиття основ тар(и)-, пов’язаної з тарато́рити, і ба́ри «теревені»;

р. та́ры-ба́ры «теревені», [тараба́ры] «базікання, бесіда», тараба́рить «базікати, молоти, теревенити», бр. та́ры-ба́ры «теревені», тараба́рыць «базікати, молоти, теревенити»;