БАРИЛКУВАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
бари́ло
через польську мову запозичено з італійської або середньолатинської;
іт. barile «бочонок» походить від слат. barilla, barillus «тс.», що може бути пов’язане через проміжну форму *barricca з ібер. *barro- «бруд, глина» (пор. ісп. barro «бруд, глина, глиняна посудина»);
українська форма з -ило замінила давнішу форму бари́ла під впливом іменників із cуфіксом -ило (типу бурмило, світило);
р. [барило], бр. [бары́ла], п. baryła «тс.», слц. barel «залізний посуд на бензин і под.», barigla «кадочка, бочонок», схв. бàрило «бочка», бȁрило, бȁрио, barȋl «тс.», слн. baríl «невеликий посуд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бари́вка
барила
(XVI ст.)
бари́ла
бари́лка
бари́лкуватий
бари́лькува́тий
барильник
«бондар»
барильчи́на
бариля
барі́вка
бери́лка
бері́вка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бары́ла | білоруська |
| barile «бочонок» | італійська |
| baryła «тс.» | польська |
| барило | російська |
| бàрило «бочка» | сербохорватська |
| barilla | середньолатинська |
| barel «залізний посуд на бензин і под.»«кадочка, бочонок» | словацька |
| barigla «залізний посуд на бензин і под.»«кадочка, бочонок» | словацька |
| baríl «невеликий посуд» | словенська |
| бȁрило | українська |
| бȁрио «тс.» | українська |
| barillus «тс.» | ? |
| *barricca | ? |
| *barro- «бруд, глина» (пор. ісп. barro «бруд, глина, глиняна посудина») | ? |
| ило (типу бурмило, світило).·-- Винник 101 | ? |
| бари́ла (типу бурмило, світило).·-- Винник 101 | ? |
| ило (типу бурмило, світило).·-- Винник 101 | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України