БАРБАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
барба́ра «нагайка»
значення «линва» здається тут основним;
можливо, йдеться про якесь запозичення (з нім. Bandfähre «паром на линві»?) або про видозміну укр. байбара;
мало переконливо пояснюється як результат жартівливого перенесення власного імені на знаряддя биття (Brückner 15);
п. barbara «линва на паромі; нагайка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барбара
«линва на паромі; нагайка»
(XVII--XVIII ст.)
відбарба́рити
«побити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| barbara «линва на паромі; нагайка» | польська |
| байбара | українська |
| значення «линва» | ? |
байба́ра́ «довгий батіг пастухів Г, СУМ, Ж; лозина, хворостина, ломака, батіг; степова трава Ва»
неясне;
можливо, пов’язане з [барба́ра] (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
байбарак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| барба́ра | ? |
Варва́ра
через старослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Βαρβάρα – жіноче ім’я, паралельне до чоловічого Βαρβάρος, утвореного на основі прикметника βάρβαρος «варварський, іноземний»;
р. болг. Варва́ра, бр. Варва́ра, Барба́ра, др. Варвара, п. Barbara, ч. Barbara, Barbora, слц. Barbora, вл. Borbora, слн. Barbara, стсл. Варвара;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Варвара
«крѣпка а(бо) сроґаа»
(1627)
варва́рити
«святкувати день св. Варвари»
Варка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Варва́ра | білоруська |
| Варва́ра | болгарська |
| Borbora | верхньолужицька |
| Βαρβάρα | грецька |
| Варвара | давньоруська |
| Barbara | польська |
| Варва́ра | російська |
| Barbora | словацька |
| Barbara | словенська |
| Варвара | старослов’янська |
| Барба́ра | українська |
| Barbara | чеська |
| βάρβαρος «варварський, іноземний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України