БАРАНЧИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

бара́нчик «первоцвіт, Primula officinalis Jacq.» (бот.)

назва зумовлена подібністю квіток первоцвіту і рясту до баранячих ріжків;
похідне утворення від бара́н;
р. [бара́нчики, бара́шки] «первоцвіт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баранчики «тс.; ряст, Corydalis solida Sm. Mak»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бара́шки «первоцвіт» українська
бара́н ?
бара́нчики ?

баранчики «козельці лугові, Tragopogon pratensis L.» (бот.)

результат семантичного зближення назви козе́льці, похідної від козе́л, з назвою бара́н (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
козе́льці ?
козе́л ?
бара́н ?

ба́зя «сережка (на дереві)»

результат видозміни значення слова ба́зя «вівця», зумовленої подібністю пухнастих котиків на дереві до ягняти;
пор. інші аналогічні назви того самого суцвіття: котик, баранчик, багнітка і т. д;
n. bazia «сережка», baźka, basiurka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

базінка «тс.»
базь
базьки «подорожник, Plantago major L.» (бот.)
базьочки́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́зя «вівця» ?
інші ?
баранчик ?
багнітка ?
bazia «сережка»«тс.» ?
baźka «сережка»«тс.» ?
basiurka «сережка»«тс.» ?

бара́н «самець вівці; гребінь замету, крижини; [вал або колесо для підтягування тягарів Берл; залізна баба ВеУг]»

припущення про запозичення з тат. (каз.) bärän «ягня» [Mikl. ТЕL Nachtr. 2, 83;
Räsänen Versuch 62) необґрунтоване, оскільки тат. bärän само є запозиченням з російської мови;
деякі дослідники припускають утворення за допомогою суфікса -anъ від основи bor-, тієї самої, що і в рос. боров, др. боровъ «кабан і баран вихолощений» (Шанский ЭСРЯ І 2, 39; Brückner 15; Linde I 55–56) або від звуконаслідувального комплексу bar- (Schuster-Šewc Probeheft 25–26);
Трубачов виводив від дієприкметника дтюрк. *baran «ідучий», вбачаючи тут паралель до інших назв вівці з аналогічною етимологією: гр. πρόβατα, оск. *eituvo, хет. іiant і т. д.– всі з первісним значенням «іти» (Трубачев Назв. дом. жив. 75–76);
останнім часом висловлено думку (ЭССЯ 1, 158) про походження псл. bārānъ від гіпотетичного ір. *varan, встановлюваного на підставі дінд. uraṇa- «ягня, баран», вірм. gaṙn «ягня», гр. ἀρήν «вівця, баран»;
спроба (Meyer EW 33; Bern. І 43–44; Maillet RSl 2, 69–70) пов’язати з гр. βάριον «вівця», βάριχος «вівці, барани», алб. berr «вівця, дрібний скот», barí «пастух» викликає заперечення з фонетичних міркувань (Трубачев Назв. дом. жив. 74–75);
загальноприйнятого пояснення немає;
р. бр. бара́н, др. баранъ, боранъ, п. слц. нл. baran, ч. beran, baran, вл. boran, схв. bàran;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барана́р «торговець баранами»
баране́ць «невеликий важіль для підіймання мішків у млині Пі, Я; бекас; якірці земляні. Tribulus terrestris L. Дз; якір для виловлювання відра з колодязя До»
барани́ «кожух з овечих шкур; сорт груш ВеНЗн»
бара́нина
барани́ця «вичинена овеча шкура; запона з овечого хутра»
бара́ній
барані́ти «дивитись бараном, губитись, дурнішати»
баранкова́тіти «скручуватись, морщитись»
баранко́ша «назва вівці»
баранкува́тий «вирячений, як у барана»
баранок «вид теплого одягу»
баранці́ «легкі хмарки; піняві хвилі»
бара́нча «ягня»
бара́нчик «бекас; хвостик кавуна; частина вуздечки»
баранчу́к «баран; дурна людина Я; (орн.) сорокопуд, Lanius L. ВеУг»
баранъ (XVI ст.)
бараня́ «тс.»
бараня́р «тс.; злодій, що краде баранів»
бара́нячий
бара́шка «кучер на голові»
бара́шки «певного виду хмари»
нник «баранячий пастух»
обара́нити «оточити, напасти з усіх боків»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
berr «вівця, дрібний скот» албанська
бара́н білоруська
boran верхньолужицька
gaṙn «ягня» вірменська
πρόβατα грецька
ἀρήν «вівця, баран» грецька
βάριον «вівця» грецька
uraṇa- «ягня, баран» давньоіндійська
боровъ «кабан і баран вихолощений» давньоруська
баранъ давньоруська
*baran «ідучий» давньотюркська
*varan іранські
baran нижньолужицька
*eituvo оскська
baran польська
bārānъ праслов’янська
боров російська
бара́н російська
bàran сербохорватська
baran словацька
bärän «ягня» (каз.) татарська
bärän татарська
боранъ українська
іiant хетська
beran чеська
baran чеська
ТЕL ?
-anъ ?
bar- ?
βάριχος «вівці, барани» ?
barí «пастух» ?

би́рка «сережка, котик; соснова шишка»

результат видозміни значення слова би́рка «вівця, ягня», викликаної зовнішньою подібністю пухнастих котиків на дереві до ягняти;
пор. інші аналогічні назви цього суцвіття: ко́тик, ба́зька, бара́нчик, би́чка тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
би́рка «вівця, ягня» ?
інші ?
ба́зька ?
бара́нчик ?
би́чка ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України