БАРАНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
баранки «кульбаба, Taraxacum officinale Wigg.» (бот.)
назва зумовлена подібністю пуху кульбаби і сережок до м’якої шерсті ягняти;
похідне утворення від бара́н, паралельне до [ба́зя] «сережка на дереві»;
р. [бара́шки] «сережки у берези»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бара́шки
«цвіт у вигляді сережок, базьки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́шки «сережки у берези» | російська |
| бара́н | ? |
| ба́зя «сережка на дереві» | ? |
бара́нка «рульове колесо»
нове запозичення з російської мови;
р. бара́нка «тс.» виникло як результат перенесення назви баранка «бублик» за подібністю;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́нка «тс.» | російська |
| баранка «бублик» | ? |
бара́нок «рубанок»
можливо, виникло з руба́нок шляхом метатези і зближення з словом бара́н;
не зовсім ясне;
р. бара́нок «рубанок», бр. бара́н «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бара́н
«великий рубанок, яким працюють двоє»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́н «тс.» | білоруська |
| бара́нок «рубанок» | російська |
| з руба́нок | ? |
| бара́н | ? |
баранок «крендель, бублик»
запозичення з російської або білоруської мови;
р. бара́нка, бр. бара́нак, [бара́ник] «тс.» утворилися від дієслова обварити (›*обваренок, обвара́нок) подібно до укр. обари́нок «тс.» з випадінням в і початкового о;
пор. схв. ба́рити «варити», м. бари;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́нак | білоруська |
| бари | македонська |
| бара́нка | російська |
| ба́рити «варити» | сербохорватська |
| обари́нок «тс.» | українська |
| бара́ник «тс.» | ? |
| обварити (›*обваренок, обвара́нок) | ? |
| ба́рити «варити» | ? |
бара́н «самець вівці; гребінь замету, крижини; [вал або колесо для підтягування тягарів Берл; залізна баба ВеУг]»
останнім часом висловлено думку (ЭССЯ 1, 158) про походження псл. bārānъ від гіпотетичного ір. *varan, встановлюваного на підставі дінд. uraṇa- «ягня, баран», вірм. gaṙn «ягня», гр. ἀρήν «вівця, баран»;
Трубачов виводив від дієприкметника дтюрк. *baran «ідучий», вбачаючи тут паралель до інших назв вівці з аналогічною етимологією: гр. πρόβατα, оск. *eituvo, хет. іiant і т. д.– всі з первісним значенням «іти» (Трубачев Назв. дом. жив. 75–76);
загальноприйнятого пояснення немає;
спроба (Meyer EW 33; Bern. І 43–44; Maillet RSl 2, 69–70) пов’язати з гр. βάριον «вівця», βάριχος «вівці, барани», алб. berr «вівця, дрібний скот», barí «пастух» викликає заперечення з фонетичних міркувань (Трубачев Назв. дом. жив. 74–75);
припущення про запозичення з тат. (каз.) bärän «ягня» [Mikl. ТЕL Nachtr. 2, 83;
Räsänen Versuch 62) необґрунтоване, оскільки тат. bärän само є запозиченням з російської мови;
деякі дослідники припускають утворення за допомогою суфікса -anъ від основи bor-, тієї самої, що і в рос. боров, др. боровъ «кабан і баран вихолощений» (Шанский ЭСРЯ І 2, 39; Brückner 15; Linde I 55–56) або від звуконаслідувального комплексу bar- (Schuster-Šewc Probeheft 25–26);
р. бр. бара́н, др. баранъ, боранъ, п. слц. нл. baran, ч. beran, baran, вл. boran, схв. bàran;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барана́р
«торговець баранами»
баране́ць
«невеликий важіль для підіймання мішків у млині Пі, Я; бекас; якірці земляні. Tribulus terrestris L. Дз; якір для виловлювання відра з колодязя До»
барани́
«кожух з овечих шкур; сорт груш ВеНЗн»
бара́нина
барани́ця
«вичинена овеча шкура; запона з овечого хутра»
бара́ній
барані́ти
«дивитись бараном, губитись, дурнішати»
баранкова́тіти
«скручуватись, морщитись»
баранко́ша
«назва вівці»
баранкува́тий
«вирячений, як у барана»
баранок
«вид теплого одягу»
баранці́
«легкі хмарки; піняві хвилі»
бара́нча
«ягня»
бара́нчик
«бекас; хвостик кавуна; частина вуздечки»
баранчу́к
«баран; дурна людина Я; (орн.) сорокопуд, Lanius L. ВеУг»
баранъ
(XVI ст.)
бараня́
«тс.»
бараня́р
«тс.; злодій, що краде баранів»
бара́нячий
бара́шка
«кучер на голові»
бара́шки
«певного виду хмари»
нник
«баранячий пастух»
обара́нити
«оточити, напасти з усіх боків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| berr «вівця, дрібний скот» | албанська |
| бара́н | білоруська |
| boran | верхньолужицька |
| gaṙn «ягня» | вірменська |
| ἀρήν «вівця, баран» | грецька |
| πρόβατα | грецька |
| βάριον «вівця» | грецька |
| uraṇa- «ягня, баран» | давньоіндійська |
| боровъ «кабан і баран вихолощений» | давньоруська |
| баранъ | давньоруська |
| *baran «ідучий» | давньотюркська |
| *varan | іранські |
| baran | нижньолужицька |
| *eituvo | оскська |
| baran | польська |
| bārānъ | праслов’янська |
| боров | російська |
| бара́н | російська |
| bàran | сербохорватська |
| baran | словацька |
| bärän «ягня» (каз.) | татарська |
| bärän | татарська |
| боранъ | українська |
| іiant | хетська |
| beran | чеська |
| baran | чеська |
| βάριχος «вівці, барани» | ? |
| barí «пастух» | ? |
| ТЕL | ? |
| -anъ | ? |
| bar- | ? |
баранець «арніка гірська, Arnica montana L.» (бот.)
мотивація назви неясна;
пов’язане з бара́н;
р. [бара́нья трава́] «тс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баранє зілє
баранка
бараня траса
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бара́н | ? |
| бара́нья трава́ «тс» | ? |
оба́ранки «місце на річці, де бурлить вода, натрапляючи на камінні виступи, рябить»
очевидно, пов’язане з баранці́ «легкі хмарки; піняві хвилі»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баранці́ «легкі хмарки; піняві хвилі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України