БАНЬКАХ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́нка (посудина; мед.)

запозичення з російської мови;
р. ба́нка походить, очевидно, від укр. ба́нька або п. bańka;
спроба пов’язати безпосередньо з псл. banja (Фасмер І 121; Шанский ЭСРЯ І 2, 34) менш переконлива;
бр. ба́нка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́нка білоруська
bańka польська
banja праслов’янська
ба́нка російська
ба́нька українська

ба́нка «кільце для скріплення коси з кіссям»

очевидно, через давніші форми *бантка, *банта походить від н. Band «зв’язок» і т. д;
р. [ба́нка] «кільце для скріплення коси з кіссям», [ба́нька] «тс.», бр. [ба́нька] «металеве кільце в упряжі, біля хвіртки і т. д. для скріплення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́нька «тс. Л; пряжка ЛексПол.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́нька «металеве кільце в упряжі, біля хвіртки і т. д. для скріплення» білоруська
Band «зв’язок» німецька
ба́нка «кільце для скріплення коси з кіссям» російська
ба́нька «тс.» українська
бантка ?
банта ?
д ?

ба́ня «купол на будівлі»

висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);
здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня1 «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);
р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бан'ка «опукла посудина; купол» (XVI ст.)
банька (XVII ст.)
ба́нька «куля; посуд з вузьким горлом; водяна бульбашка; білок ока»
банька́тий
банька́ч «з випуклими очима»
баньки́ «очі»
банькува́тий «тс.»
баня́ «чашечка»
баня́к «чавунний горщик, казан, глиняний або скляний посуд, дзбан»
баня́чка «яйце»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́нька «банка»«опукла річ; опуклий посуд; купол» білоруська
banja «кухоль, гарбуз» верхньолужицька
banja «кухоль, гарбуз» нижньолужицька
ба́нка російська
baňa «купол, опукла річ»«опуклий» словацька
baňatý «купол, опукла річ»«опуклий» словацька
bánjka «посуд для рідини» словенська
báň «купол; опукла посудина або річ» чеська
значеннями «опукла річ» ?
і «лазня» ?
ба́ня «лазня» ?
ступінь «ванна, посуд для води» ?

бу́нька «глиняна посудина з вузькою шийкою, глечик»

не зовсім ясне;
пов’язується (ЭССЯ 3, 96–97; Sł. prasł. І 449) з буні́ти «гудіти, дзижчати»;
зіставляється також (Sadn.– Aitz. VWb. І 81–86) з ба́нька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка»;
чеський відповідник непереконливо виводиться (Machek ESJČ 77) з ч. bublénka «бульбашка», bublanka, budlinka «тс.», blabuňka «булька; базіка»;
бр. [бу́нька] «пляшка, глечик», [буня́к] «пухир на тілі», п. [bunka] «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна», bunia «тс.», ч. buňka «клітина; чашечка; осередок», ст. bune, слц. bunka «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́нька «пляшка, глечик» білоруська
bunka «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна»«тс.» польська
bunia «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна»«тс.» польська
bunka «тс.» словацька
буня́к «пухир на тілі» українська
bublénka «бульбашка» чеська
buňka «клітина; чашечка; осередок» чеська
буні́ти «гудіти, дзижчати» ?
ба́нька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка» ?
bublanka ?
budlinka «тс.» ?
blabuňka «булька; базіка» ?
bune ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України