БАНКРОТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

банкру́т

через польську і російську мови запозичено з французької і німецької мов;
фр. banqueroute «банкротство», нім. Bankrott (‹ Bankerott) «тс.» зводяться до іт. banca rotta «поламана лава» (контори банкрутів розбивали);
іт. rotto «зламаний, розбитий» походить від лат. ruptus «тс.», пов’язаного з дієсловом rumpere «рвати, розбивати, ламати», спорідненим з дінд. rōpayati «обриває, відламує», двн. roub «грабіж», схв. rȕpa «яма»;
р.-бр. банкро́т, банкру́т, п. bankrut, ч. слц. вл. нл. bankrot, болг. банкру́т, м. банкро́т, схв. бàнкрōт, слн. bankrót «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

банкро́т
банкро́тство
банкротува́ти
банкру́тство
банкрутува́ти
банкрутъ (XVIII ст.)
збанкруті́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
банкру́т болгарська
bankrot верхньолужицька
roub «грабіж» давньоверхньонімецька
rōpayati «обриває, відламує» давньоіндійська
banca rotta «поламана лава» (контори банкрутів розбивали) італійська
rotto «зламаний, розбитий» італійська
ruptus «тс.» латинська
банкро́т македонська
bankrot нижньолужицька
Bankrott «тс.» (‹ Bankerott) німецька
bankrut польська
rȕpa «яма» сербохорватська
бàнкрōт сербохорватська
bankrot словацька
bankrót «тс.» словенська
банкру́т українська
banqueroute «банкротство» французька
bankrot чеська
rumpere «рвати, розбивати, ламати» ?
банкро́т ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України