БАНКАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької або французької мови;

н. Bank «банк», фр. banque «тс.» походять від іт. banca (banco) «лава, стіл міняйла, банк», яке зводиться до герм. bank «лава»;

р. бр. банк, п. bank, ч. слц. вл. нл. banka, болг. м. ба́нка, схв. бȃнка, слн. bánka;

р. ба́нка походить, очевидно, від укр. ба́нька або п. bańka;

спроба пов’язати безпосередньо з псл. banja (Фасмер І 121; Шанский ЭСРЯ І 2, 34) менш переконлива;

запозичення з російської мови;

бр. ба́нка;

очевидно, через давніші форми *бантка, *банта походить від н. Band «зв’язок» і т. д;

р. [ба́нка] «кільце для скріплення коси з кіссям», [ба́нька] «тс.», бр. [ба́нька] «металеве кільце в упряжі, біля хвіртки і т. д. для скріплення»;

н. Bank «лава», гол. bank «тс.» походять від іє. *bheg- «гнути» з інфігованим -n-;

через російську мову запозичено з німецької або голландської;

р. ба́нка «тс.»;

через російську мову запозичено з німецької або голландської;

н. Bank «мілина», гол. bank «тс.» є результатами видозміни значення слів н. Bank «лава», гол. bank «тс.»;

р. бр. ба́нка «тс.»;

здебільшого пояснюється як результат видозміни значення слова ба́ня¹ «лазня» через проміжний ступінь «ванна, посуд для води» (Шанский ЭСРЯ І 2, 34; Фасмер І 121; Machek ESJČ 45; ЭССЯ 1,151–152; Sadn.–Aitz. VWb. I 8586; Bern. I 43);

висловлювались і заперечення зв’язку між значеннями «опукла річ» і «лазня» (Brückner 14; Преобр. I 15);

р. ба́нка, бр. ба́нька «банка», n. bania «опукла річ; опуклий посуд; купол», ч. báň «купол; опукла посудина або річ», слц. baňa «купол, опукла річ», baňatý «опуклий», вл. нл. banja «кухоль, гарбуз», слн. bánjka «посуд для рідини»;

неясне;

можливо, пов’язане з ба́нка «поперечна лава на човні, сидіння для веслярів»;