БАНЕЛЮКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
баналю́ки «дурниці» (б. плести)
запозичення з польської мови;
n. banialuki «дурниці», ст. banieluka «беззмістовна книжка» походить від імені королівни Банялюки (можливо, пов’язаної з назвою югославської місцевості Bȁnja Lúka, букв. «банова лука»), персонажа віршованої казки Ієроніма Морштина (1650);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бандилю́ґи
бандилю́ки
банелю́ки
банялю́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| banialuki «дурниці» | ? |
| banieluka «беззмістовна книжка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України