БАНДИТОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

банди́т

через польську мову запозичено з італійської;
іт. bandito «вигнанець, висланий» походить від bandire «висилати», яке зводиться до франк. *bannjan «заслати» (пор. нвн. Bann «заслання»);
у слов’янських мовах семантично і фонетично приєдналось до ба́нда, первісно іншого походження;
р. болг. м. банди́т, бр. банды́т, п. bandyta, ч. слц. bandita, вл. bandit, схв. бàндūт, бàндит, слн. bandít;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бандити́зм
Етимологічні відповідники

Слово Мова
банды́т білоруська
банди́т болгарська
bandit верхньолужицька
bandito «вигнанець, висланий» італійська
банди́т македонська
bandyta польська
банди́т російська
бàндūт сербохорватська
bandita словацька
bandít словенська
бàндит українська
*bannjan «заслати» (пор. нвн. Bann «заслання») франкська
bandita чеська
bandire «висилати» ?
ба́нда ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України