БАНДАЖУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
банда́ж
запозичення з французької мови;
фр. bandage є похідним від дієслова bander «перев’язувати», ст. bender, яке походить від франк. *bĭnda, спорідненого з нвн. binden «в’язати», англ. bind «тс.»;
р. бр. болг. банда́ж, n. bandaż, ч. слц. bandáž, вл. нл. bandaža, схв. бàндāж, банда́жа, слн. bandáža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бандажи́ст
бандажува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bind «тс.» | англійська |
| банда́ж | білоруська |
| банда́ж | болгарська |
| bandaža | верхньолужицька |
| bandaža | нижньолужицька |
| binden «в’язати» | нововерхньонімецька |
| банда́ж | російська |
| бàндāж | сербохорватська |
| bandáž | словацька |
| bandáža | словенська |
| банда́жа | українська |
| *bĭnda | франкська |
| bandage є похідним від дієслова bander «перев’язувати» | французька |
| bandáž | чеська |
| bender | ? |
уббандо́жити «обгорнути, обмотати»
афективне утворення не зовсім ясного походження;
можливо, пов’язане з [бандажува́ти] «бинтувати, накладати пов’язку»;
бр. [убанды́жыць] «упхнути, засунути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уббандо́житися
«обв’язатися чим-небудь під час захворювання, зв’язавши кінці; (перен.) обгородитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бандажува́ти «бинтувати, накладати пов’язку» | білоруська |
| убанды́жыць «упхнути, засунути» | білоруська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України