БАЛЯСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́ля́с «гомін»
очевидно, утворення від основи псл. bal- із суфіксом -(j)as- (пор. галас, викрутас, вихиляс, n. gonias, obertas і ін.);
може бути зіставлене з лит. balãzyti «гудити»;
вираз б. точити міг розвинутися під впливом омонімічного етимологічно відмінного баля́си «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться);
етимологічне ототожнення баля́си «теревені» з баля́си «поручні, стовпці балюстради» (Шанский ЭСРЯ І 2, 29– ЗО; Фасмер І 119 і ін.) є помилковим;
р. баля́сы «теревені», баля́сник, баля́сить, баля́сничать, [балы́зник] «балакун», бр. баля́снік «балагур, веселий оповідач», ч. мор. [balásat] «умовляти», схв. баљèзгати «плести нісенітницю», баљезгало «базіка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баля́си
«теревені»«теревенити»«обдурювати»
(б. точити , б. підпускати )
баля́сник
«балагур, пустун»
балясува́ти
«балагурити, галасувати, пустувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баля́снік «балагур, веселий оповідач» | білоруська |
| balãzyti «гудити» | литовська |
| balásat «умовляти» | моравське |
| bal- із суфіксом -(j)as- (пор. галас, викрутас, вихиляс, n. gonias, obertas і ін.) | праслов’янська |
| баля́сы «теревені» | російська |
| баљèзгати «плести нісенітницю» | сербохорватська |
| баля́сник | українська |
| баля́сить | українська |
| баля́сничать | українська |
| балы́зник «балакун» | українська |
| баљезгало «базіка» | українська |
| balásat «умовляти» | чеська |
| точити «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться) | ? |
| баля́си «поручні, стовпці балюстради» (але пор. і точити ляси, точити теревені, розмова точиться) | ? |
| баля́си «теревені» | ? |
| баля́си «поручні, стовпці балюстради» | ? |
обая́сник «злий дух, що літає до жінки вночі»
похідне утворення від ба́яти «розповідати, ворожити»;
пор. [обая́ти] «обворожити, зачарувати», р. [оба́ять (оба́ить)] «обманути краснобайством», [обая́ть] «очаровувати, заворожувати»;
щодо форми може бути результатом зближення з [баля́сник] «балакун» або з [переле́сник] «спокусник; біс, що літає до жінки», яке, можливо, вплинуло і на значення слова;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| оба́ять «обманути краснобайством» (оба́ить)] | російська |
| ба́яти «розповідати, ворожити» | ? |
| обая́ти «обворожити, зачарувати» | ? |
| обая́ть «очаровувати, заворожувати» | ? |
| баля́сник «балакун» | ? |
| переле́сник «спокусник; біс, що літає до жінки» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України