БАЛЯСИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
баля́си «поручні»
запозичення з польської мови;
п. balas «вал, круглий стовп, стояк» походить від іт. balaustro (balaustrata, пор. фр. balustrade) «стовпець поручнів», утвореного від лат. balaustrium (‹ гр. βαλαύστιον) «квітка дикого граната» за подібністю форми стовпця до гранатової квітки;
у польській мові при запозиченні могло набути- форми з кінцевим -as під впливом власне польських слів із суфіксом -as типу gonias, obertas (пор. укр. [ба́ля́с]);
р. баля́сы, баля́сина, бр. баля́са, баля́сіна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баля́сина
«точений стовпець в огорожі, поручнях і под.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баля́са | білоруська |
| balaustro «стовпець поручнів» (balaustrata, пор. фр. balustrade) | італійська |
| balaustrium «квітка дикого граната» (‹ гр. βαλαύστιον) | латинська |
| balas «вал, круглий стовп, стояк» | польська |
| баля́сы | російська |
| баля́сина | українська |
| баля́сіна «тс.» | українська |
| набути- | ? |
| obertas (пор. укр. [ба́ля́с]) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України