БАЛДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́лди «ганчір’я»
в такому разі слід припустити, що димоходи в минулому затикались дерев’яними обрубками, назва яких була перенесена на ганчір’яні каглянки;
можливо, споріднене з балда́ «сокира», р. ба́лда́ «наріст, товсте кореневище, дубина, трамбовка, ручна баба»;
не зовсім ясне;
n. bałdа «каглянка, ганчірка для затикання кагли (димоходу)»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́лда́ «наріст, товсте кореневище, дубина, трамбовка, ручна баба» | російська |
балда́ «сокира» | ? |
bałdа «каглянка, ганчірка для затикання кагли (димоходу)» | ? |
балда́ «телепень; незграбна жінка»
остаточно не з’ясоване;
вважається давнім запозиченням у слов’янські мови з тюркських, у яких значення «дрючок» уже не збереглось;
можливо, в тюркських мовах було споріднене з тур. balta «сокира»;
виведення безпосередньо від тур. balta «сокира» (Фасмер І 114) або baldek «ефес шаблі» (Korsch AfSlPh 9, 487; Machek ESJČ 43) ґрунтується на припущенні незвичайного напрямку розвитку семантики;
висловлюється також думка (Шанский ЭСРЯ І 2, 22–23; Кравчук Тез. докл. втор. симп. 29) про слов’янське походження слова;
р. балда́ «телепень; шишка, дрючок», бр. [балда́] «нижня ручка поздовжньої пилки», ч. balda «телепень; [дрючок]», слн. balda «чурбак, поліно»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
балда́ «нижня ручка поздовжньої пилки» | білоруська |
балда́ «телепень; шишка, дрючок» | російська |
balda «чурбак, поліно» | словенська |
balta «сокира» | турецька |
balta «сокира» | турецька |
balda «телепень; [дрючок]» | чеська |
значення «дрючок» | ? |
baldek «ефес шаблі» | ? |
балда́ «великий молот; [велика сокира]»
запозичення з турецької мови, в частині випадків через угорську (уг. balta «топір»);
тур. balta «сокира» споріднене з каз. кирг. туркм. балта «тс.», як. балта «ковальський молот», узб. балға «молоток», чаг. балға «довга булава», монг. balta (baltu) «топір, алебарда» і є похідним утворенням від тюрк. bal «колоти, рубати»;
р. [балта́] «сокира», [ба́лда́] «великий молот, ручна баба, товсте кореневище, дубина», бр. [ба́лта] «сокира», п. ст. bałta «бойовий топір», bełta, слц. balta «тс.», болг. [балти́я] «сокира», м. балта, балтија, схв. бȃлта, бàлта, слн. bávta, bálta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́лда
«топір, топірець»
ба́лта
«топір, велика сокира»
балти́на
«топірець»
болта
«топір»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́лта «сокира» | білоруська |
балти́я «сокира» | болгарська |
балта «тс.» | казахська |
балта «тс.» | киргизька |
балта | македонська |
balta «топір, алебарда» (baltu) | монгольська |
bałta «бойовий топір» | польська |
bełta «бойовий топір» | польська |
балта́ «сокира» | російська |
бȃлта | сербохорватська |
balta «тс.» | словацька |
bávta | словенська |
bálta | словенська |
balta «сокира» | турецька |
балта «тс.» | туркменська |
bal «колоти, рубати» | тюркські |
балға «молоток» | узбецька |
ба́лда́ «великий молот, ручна баба, товсте кореневище, дубина» | українська |
балтија | українська |
бàлта | українська |
балға «довга булава» | чагатайська |
балта «ковальський молот» | якутська |
bałta «бойовий топір» | ? |
bełta «бойовий топір» | ? |
ба́лухи «баньки, очі»
n. [bały] «балухи», bałuchy, [bałonie] «тс.», як і ч. balata «тс.», слц. balatko «скляна кулька», походять, очевидно, від нім. Ball «куля»;
необґрунтовано пов’язується (Brückner 13; Machek ESJČ 43) з р. балда́ «наріст на дереві, палка»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балаха́тий
«вирячкуватий»
балуха́тий
вибалу́шувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ball «куля» | німецька |
balatko «скляна кулька» | словацька |
balata «тс.» | чеська |
bały «балухи» | ? |
bałuchy | ? |
bałonie «тс.» | ? |
балда́ «наріст на дереві, палка» | ? |
набалда́шник
запозичення з російської мови;
р. набалда́шник, набалда́чник походить від не вживаного тепер *балдак, запозиченого з тюркських мов;
пор. тур. baldak «ефес шаблі; кільце», тат. каз. балдак «тс.»;
менш переконливе пов’язання (Фасмер III 34; Желтов ФЗ 1876/1, 24) з р. [балда́] «дрючок»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
балдак «тс.» | казахська |
набалда́шник | російська |
набалда́чник | російська |
*балдак | російська |
балда́ «дрючок» | російська |
балдак «тс.» | татарська |
baldak «ефес шаблі; кільце» | турецька |
шабата́ти «панахати, батувати, різати»
експресивне утворення від [бата́ти] «різати великими кусками, батувати, панахати» за допомогою префікса *ша- арготичного походження, що зустрічається також у російській мові, пор. р. [шабалда́] «негідник, базіка, брехун» від балда́ «йолоп, бевзь», [ша́верзить] «умишляти лихе» від [ве́рзи́ть] «брехати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шабатува́ти
«рвати, розривати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шабалда́ «негідник, базіка, брехун» | російська |
балда́ «йолоп, бевзь» | російська |
ша́верзить «умишляти лихе» | російська |
ве́рзи́ть «брехати» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України