БАЛДАХІН — ЕТИМОЛОГІЯ
балдахі́н
запозичення з німецької мови;
н. Báldachin походить від іт. baldacchino «балдахін», яке зводиться до пізньолат. baldacinus «шовкова матерія з Багдада», пов’язаного з пізньолат. Baldac «Багдад»;
р. болг. м. балдахи́н, бр. балдахі́н, п. baldachim, ч. слц. baldachýn, схв. балдàхūн, слн. baldachín;
Фонетичні та словотвірні варіанти
балдахинъ
балдахіумъ
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| балдахі́н | білоруська |
| балдахи́н | болгарська |
| baldacchino «балдахін» | італійська |
| балдахи́н | македонська |
| Báldachin | німецька |
| baldacinus «шовкова матерія з Багдада» | пізньолатинська |
| Baldac «Багдад» | пізньолатинська |
| baldachim | польська |
| балдахи́н | російська |
| балдàхūн | сербохорватська |
| baldachýn | словацька |
| baldachín | словенська |
| baldachýn | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України