БАЛАБАНУ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з турецької мови;

тур. balaban «яструб-перепелятник; бугай (птах)», крим.-тат. balaban «вид хижого птаха» виводиться від перс. balābān «бугай (птах)»;

р. [балаба́н] «великий сокіл, Falco cherrug Gray; яструб», болг. [балабан] «чапля; голуб’ятник (хижий птах)», схв. бала́бан «чапля»;

запозичення з турецької мови;

тур. balaban «величезний» відповідає крим.-тат. balaban «головатий» і разом з ним зводиться до balaban «вид хижого птаха»;

очевидно, запозичення з турецької мови;

об’єктом запозичення могло бути тур. balaban у значенні «великий», або «великий барабан», або «вид птаха» (за зовнішнім виглядом печива, пор. укр. гусочка «вид печива» і под.);

проте можливе також припущення про зв’язок із словами бала́бух і под., зокрема про видозміну слова бала́бух під впливом балаба́н¹, балабан²;

неясне;

очевидно, псл. *bolboliti, звуконаслідувальне утворення, зближене пізніше на східнослов’янському мовному грунті з основою бал- «балакати, гомоніти»;

пор. лат. balbus «заїка», balbūtio «заїкаюсь»;

р. [балабо́ла] «балакун», [балаба́н] «тс.», бр. [балабо́лка] «торохтійка», балабо́н «базіка», балабо́ніць «торохтіти», болг. блабо́ля «бубоню», ч. bláboliti «белькотати»;

очевидно, результат контамінації форм типу [балаба́н] «велика квасоля», [балаба́нка] «тс.; сорт великої картоплі» і балабо́н «дзвоник, брязкальце»;

з другого боку, початкова частина слова бала- могла бути зближена з словами бала́бух і под. за ознакою круглої форми;

n. [bałabon] «картопля», [bałabun, bałaban, bałabaja, bałabajka] «тс.»;