БАКАЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
бака́й «глибока яма в річці, ставку; наповнена водою вибоїна; випорпане курми гніздо в землі ЛЧерк»
очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови;
пор. тур. крим.-тат. узб. уйг. каз. bok «кал, гній, бруд», які зіставляються з монг. bog «бруд, сміття»;
менш переконливе зближення з р. [бакла́н] «колода», [баку́лька] «вистругана паличка», [баклу́ша] «заболонь у дерева», схв. бàкуља «тс.» та ін. (ЭССЯ 1, 142–143);
позбавлені підстав зіставлення з гал. baccus «заглибина, впадина» (Горяев 1896, 9), з р. бок (Соболевский Slavia 5, 441) або з укр. бак «резервуар»;
р. бака́й «річкова протока; прохід у плавнях», [бака́лда] «яма з водою; вибоїна з водою», [бока́лда] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бакаї́стий
«з ямами під водою; вибоїстий»
бака́ль
«озеро»
бакані
«заболочена рівнина»
бакаюва́тий
бака́я
«яруга»
бока́їстий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baccus «заглибина, впадина» | галльська |
| bok «кал, гній, бруд» | казахська |
| bok «кал, гній, бруд» | кримсько-татарська |
| bog «бруд, сміття» | монгольська |
| бакла́н «колода» | російська |
| бок | російська |
| бака́й «річкова протока; прохід у плавнях» | російська |
| бàкуља «тс.» | сербохорватська |
| bok «кал, гній, бруд» | турецька |
| bok «кал, гній, бруд» | узбецька |
| bok «кал, гній, бруд» | уйгурська |
| бак «резервуар» | українська |
| бака́лда «яма з водою; вибоїна з водою» | українська |
| бока́лда «тс.» | українська |
| bok «кал, гній, бруд» | ? |
| баку́лька «вистругана паличка» | ? |
| баклу́ша «заболонь у дерева» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України