БАКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

бака́н «червона фарба, кошеніль»

запозичення з турецької мови;
тур. bakkam «красильне дерево, з якого добувають червону фарбу» (пор. чаг. bakam aγadzy «дерево, з якого роблять фарбу»), походить від ар. baqqam «тс.»;
р. бр. бака́н «багряна фарба, венеціанський лак», болг. бакам «дерево, з якого добувають червону фарбу; вид фарби», м. бакам «тс.», схв. бàкам «вид косметичної фарби, рум’яна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baqqam «тс.» арабська
бака́н «багряна фарба, венеціанський лак» білоруська
бакам «дерево, з якого добувають червону фарбу; вид фарби» болгарська
бакам «тс.» македонська
бака́н «багряна фарба, венеціанський лак» російська
бàкам «вид косметичної фарби, рум’яна» сербохорватська
bakkam «красильне дерево, з якого добувають червону фарбу» (пор. чаг. bakam aγad$zy «дерево, з якого роблять фарбу») турецька

бак «посуд для рідини»

гол. bak «резервуар, таз», н. Back «глибока дерев’яна миска», англ. back «посуд, чан» походять від нар.-лат. bacca «посуд для води», спорідненого з лат. baccus;
запозичення з французької, німецької або голландської мови;
фр. bac «чан, бак» походить від нар.-лат. baccus, запозиченого з галльської мови;
р. бр. бак «тс.», болг. м. ба́ка «металевий посуд для їжі, корму», схв. бȁквица «дерев’яний посуд для води»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
back «посуд, чан» англійська
бак «тс.» білоруська
ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» болгарська
bak «резервуар, таз» голландська
baccus латинська
ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» македонська
bacca «посуд для води» народнолатинська
baccus народнолатинська
Back «глибока дерев’яна миска» німецька
бак «тс.» російська
бȁквица «дерев’яний посуд для води» сербохорватська
bac «чан, бак» французька

бак «пак» (частка)

може бути й результатом видозміни частки пак під впливом частки (і вигуку) ба;
розглядається (Потебня РФВ 4, 163) як один з випадків паралелізму п і б в слов’янських і балтійських мовах;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пак (і вигуку) ?

ба́ка (у виразах забивати баки «збивати з пантелику, замилювати очі», світити баки «підлабузнюватись»)

похідне утворення з первісним значенням «очі» від дієслова ба́чити;
бр. [ба́кі] «очі» (б. забіваць «замилювати очі»), ба́кулы «балухи, очі», n. baka (bakę або baki świecić «підлабузнюватись»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́кі «очі»«замилювати очі» (б. забіваць ) білоруська
ба́кулы «балухи, очі»«підлабузнюватись» (bakę або baki świecić ) українська
ба́чити ?

ба́ба (в т. ч. з різними переносними значеннями)

рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов;
давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу;
лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»;
псл. baba;
р. бр. др. болг. м. ба́ба, п. слц. вл. нл. baba, полаб. babə, bobə, bobo, ч. слн. bába, схв. бȁба, ба́ка «бабуся», стсл. баба;
Фонетичні та словотвірні варіанти

баб «тс.»
ба́б'ячий
бабе́на «стара жінка»
баби́зна «спадщина від баби»
баби́знина
баби́нець «місце в церкві, де стоять жінки»
ба́бити «бути повитухою, знахарювати»
ба́битися «виявляти безвільність, нерішучість, розніженість; [проводити час серед жінок]»
ба́бич «бабі́й»
бабівщи́на «тс.»
бабі́й
бабі́ти «ставати схожим на бабу; набрякати; зморщуватися»
бабкува́тий «зморшкуватий»
бабни́к «бабинець»
бабни́цький «акушерський»
бабно́та (зб.)
бабня́
бабо́та
ба́бство
бабува́ти «тс.»
ба́бчитися «зморщуватися»
побаби́стий «зморшкуватий»
поба́бицце «зморщитися»
розбабка «ворожка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
babε̏ албанська
ба́ба білоруська
ба́ба болгарська
baba верхньолужицька
ба́ба давньоруська
*bābā індоєвропейська
bãba латиська
bóba «стара жінка» литовська
ба́ба македонська
baba нижньолужицька
babə полабська
bobə полабська
bobo полабська
baba польська
baba праслов’янська
ба́ба російська
bábă румунська
бȁба сербохорватська
bābe середньоверхньнімецька
baba словацька
bába словенська
bába угорська
ба́ка «бабуся» українська
bába чеська
bōbe «тс.» ?
баба ?

бака́й «глибока яма в річці, ставку; наповнена водою вибоїна; випорпане курми гніздо в землі ЛЧерк»

менш переконливе зближення з р. [бакла́н] «колода», [баку́лька] «вистругана паличка», [баклу́ша] «заболонь у дерева», схв. бàкуља «тс.» та ін. (ЭССЯ 1, 142–143);
пор. тур. крим.-тат. узб. уйг. каз. bok «кал, гній, бруд», які зіставляються з монг. bog «бруд, сміття»;
очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови;
позбавлені підстав зіставлення з гал. baccus «заглибина, впадина» (Горяев 1896, 9), з р. бок (Соболевский Slavia 5, 441) або з укр. бак «резервуар»;
р. бака́й «річкова протока; прохід у плавнях», [бака́лда] «яма з водою; вибоїна з водою», [бока́лда] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бакаї́стий «з ямами під водою; вибоїстий»
бака́ль «озеро»
бакані «заболочена рівнина»
бакаюва́тий
бака́я «яруга»
бока́їстий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
baccus «заглибина, впадина» галльська
bok «кал, гній, бруд» казахська
bok «кал, гній, бруд» кримсько-татарська
bog «бруд, сміття» монгольська
бакла́н «колода» російська
бок російська
бака́й «річкова протока; прохід у плавнях» російська
бàкуља «тс.» сербохорватська
bok «кал, гній, бруд» турецька
bok «кал, гній, бруд» узбецька
bok «кал, гній, бруд» уйгурська
бак «резервуар» українська
бака́лда «яма з водою; вибоїна з водою» українська
бока́лда «тс.» українська
баку́лька «вистругана паличка» ?
баклу́ша «заболонь у дерева» ?
bok «кал, гній, бруд» ?

ба́кати «звертати вину» (на щось)

похідне утворення від іє. *bhā«розповідати, говорити», паралельне до дієслова ба́яти;
псл. bakati «балакати»;
р. [ба́кать] «балакати, розмовляти», [баку́лить] «тс.», [ба́ка] «балакун, оповідач», [баку́лы] «пусті слова, плітки, чутки», бр. [ба́каць] «теревенити; повільно говорити, запинаючись читати», п. ст. bakać «гукати, звати, лаяти», ч. bakati «сварити, нацьковувати», [bákat] «теревенити», схв. ст. bakati «кричати; лаяти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́каць «теревенити; повільно говорити, запинаючись читати» білоруська
*bhā «розповідати, говорити» індоєвропейська
bakać «гукати, звати, лаяти» польська
bakati «балакати» праслов’янська
ба́кать «балакати, розмовляти» російська
bakati «кричати; лаяти» сербохорватська
баку́лить «тс.» українська
ба́ка «балакун, оповідач» українська
баку́лы «пусті слова, плітки, чутки» українська
bákat «теревенити» українська
bakati «сварити, нацьковувати» чеська
ба́яти ?
bakać «гукати, звати, лаяти» ?
bakati «кричати; лаяти» ?

бо́мба́к «фабрична пряжа, використовувана для домотканого полотна»

запозичення з східнороманських і польської (з початковим наголосом) мов;
молд. бумба́к (рум. bumbac) «бавовна» походить від перс. pänbä, пехл. pambak «тс.», яке проникло в балканські мови через пізньолатинську (пізньолат. bombax, bombex «бавовна, сорт тканини»);
польське слово, можливо, як і ч. bombas «сорт тканини», пов’язане з фр. bombakin, bombasin «бумазея», що походить від іт. bambagine «тс.», пов’язаного з bambagia «бавовна», яке через лат. bombacium, гр. παμβάκιον зводиться до того самого перського джерела;
р. бо́мба «старовинна шерстяна тканина», п. bombak «сорт полотна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бак «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
παμβάκιον грецька
bambagine «тс.» італійська
bombacium латинська
бумба́к «бавовна» (рум. bumbac) молдавська
походить від «бавовна» (рум. bumbac) молдавська
pänbä перська
pambak «тс.» пехлевійська
bombak «сорт полотна» польська
бо́мба «старовинна шерстяна тканина» російська
bombakin французька
bombas «сорт тканини» чеська
bombasin «бумазея» ?
bambagia «бавовна» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України