БАКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бака́н «червона фарба, кошеніль»
запозичення з турецької мови;
тур. bakkam «красильне дерево, з якого добувають червону фарбу» (пор. чаг. bakam aγadzy «дерево, з якого роблять фарбу»), походить від ар. baqqam «тс.»;
р. бр. бака́н «багряна фарба, венеціанський лак», болг. бакам «дерево, з якого добувають червону фарбу; вид фарби», м. бакам «тс.», схв. бàкам «вид косметичної фарби, рум’яна»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baqqam «тс.» | арабська |
| бака́н «багряна фарба, венеціанський лак» | білоруська |
| бакам «дерево, з якого добувають червону фарбу; вид фарби» | болгарська |
| бакам «тс.» | македонська |
| бака́н «багряна фарба, венеціанський лак» | російська |
| бàкам «вид косметичної фарби, рум’яна» | сербохорватська |
| bakkam «красильне дерево, з якого добувають червону фарбу» (пор. чаг. bakam aγad$zy «дерево, з якого роблять фарбу») | турецька |
бак «посуд для рідини»
гол. bak «резервуар, таз», н. Back «глибока дерев’яна миска», англ. back «посуд, чан» походять від нар.-лат. bacca «посуд для води», спорідненого з лат. baccus;
запозичення з французької, німецької або голландської мови;
фр. bac «чан, бак» походить від нар.-лат. baccus, запозиченого з галльської мови;
р. бр. бак «тс.», болг. м. ба́ка «металевий посуд для їжі, корму», схв. бȁквица «дерев’яний посуд для води»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| back «посуд, чан» | англійська |
| бак «тс.» | білоруська |
| ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» | болгарська |
| bak «резервуар, таз» | голландська |
| baccus | латинська |
| ба́ка «металевий посуд для їжі, корму» | македонська |
| bacca «посуд для води» | народнолатинська |
| baccus | народнолатинська |
| Back «глибока дерев’яна миска» | німецька |
| бак «тс.» | російська |
| бȁквица «дерев’яний посуд для води» | сербохорватська |
| bac «чан, бак» | французька |
бак «пак» (частка)
може бути й результатом видозміни частки пак під впливом частки (і вигуку) ба;
розглядається (Потебня РФВ 4, 163) як один з випадків паралелізму п і б в слов’янських і балтійських мовах;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пак (і вигуку) | ? |
ба́ка (у виразах забивати баки «збивати з пантелику, замилювати очі», світити баки «підлабузнюватись»)
похідне утворення з первісним значенням «очі» від дієслова ба́чити;
бр. [ба́кі] «очі» (б. забіваць «замилювати очі»), ба́кулы «балухи, очі», n. baka (bakę або baki świecić «підлабузнюватись»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́кі «очі»«замилювати очі» (б. забіваць ) | білоруська |
| ба́кулы «балухи, очі»«підлабузнюватись» (bakę або baki świecić ) | українська |
| ба́чити | ? |
ба́ба (в т. ч. з різними переносними значеннями)
рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов;
давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу;
лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»;
псл. baba;
р. бр. др. болг. м. ба́ба, п. слц. вл. нл. baba, полаб. babə, bobə, bobo, ч. слн. bába, схв. бȁба, ба́ка «бабуся», стсл. баба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баб
«тс.»
ба́б'ячий
бабе́на
«стара жінка»
баби́зна
«спадщина від баби»
баби́знина
баби́нець
«місце в церкві, де стоять жінки»
ба́бити
«бути повитухою, знахарювати»
ба́битися
«виявляти безвільність, нерішучість, розніженість; [проводити час серед жінок]»
ба́бич
«бабі́й»
бабівщи́на
«тс.»
бабі́й
бабі́ти
«ставати схожим на бабу; набрякати; зморщуватися»
бабкува́тий
«зморшкуватий»
бабни́к
«бабинець»
бабни́цький
«акушерський»
бабно́та
(зб.)
бабня́
бабо́та
ба́бство
бабува́ти
«тс.»
ба́бчитися
«зморщуватися»
побаби́стий
«зморшкуватий»
поба́бицце
«зморщитися»
розбабка
«ворожка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| babε̏ | албанська |
| ба́ба | білоруська |
| ба́ба | болгарська |
| baba | верхньолужицька |
| ба́ба | давньоруська |
| *bābā | індоєвропейська |
| bãba | латиська |
| bóba «стара жінка» | литовська |
| ба́ба | македонська |
| baba | нижньолужицька |
| babə | полабська |
| bobə | полабська |
| bobo | полабська |
| baba | польська |
| baba | праслов’янська |
| ба́ба | російська |
| bábă | румунська |
| бȁба | сербохорватська |
| bābe | середньоверхньнімецька |
| baba | словацька |
| bába | словенська |
| bába | угорська |
| ба́ка «бабуся» | українська |
| bába | чеська |
| bōbe «тс.» | ? |
| баба | ? |
бака́й «глибока яма в річці, ставку; наповнена водою вибоїна; випорпане курми гніздо в землі ЛЧерк»
менш переконливе зближення з р. [бакла́н] «колода», [баку́лька] «вистругана паличка», [баклу́ша] «заболонь у дерева», схв. бàкуља «тс.» та ін. (ЭССЯ 1, 142–143);
пор. тур. крим.-тат. узб. уйг. каз. bok «кал, гній, бруд», які зіставляються з монг. bog «бруд, сміття»;
очевидно, запозичення з якоїсь тюркської мови;
позбавлені підстав зіставлення з гал. baccus «заглибина, впадина» (Горяев 1896, 9), з р. бок (Соболевский Slavia 5, 441) або з укр. бак «резервуар»;
р. бака́й «річкова протока; прохід у плавнях», [бака́лда] «яма з водою; вибоїна з водою», [бока́лда] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бакаї́стий
«з ямами під водою; вибоїстий»
бака́ль
«озеро»
бакані
«заболочена рівнина»
бакаюва́тий
бака́я
«яруга»
бока́їстий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baccus «заглибина, впадина» | галльська |
| bok «кал, гній, бруд» | казахська |
| bok «кал, гній, бруд» | кримсько-татарська |
| bog «бруд, сміття» | монгольська |
| бакла́н «колода» | російська |
| бок | російська |
| бака́й «річкова протока; прохід у плавнях» | російська |
| бàкуља «тс.» | сербохорватська |
| bok «кал, гній, бруд» | турецька |
| bok «кал, гній, бруд» | узбецька |
| bok «кал, гній, бруд» | уйгурська |
| бак «резервуар» | українська |
| бака́лда «яма з водою; вибоїна з водою» | українська |
| бока́лда «тс.» | українська |
| баку́лька «вистругана паличка» | ? |
| баклу́ша «заболонь у дерева» | ? |
| bok «кал, гній, бруд» | ? |
ба́кати «звертати вину» (на щось)
похідне утворення від іє. *bhā«розповідати, говорити», паралельне до дієслова ба́яти;
псл. bakati «балакати»;
р. [ба́кать] «балакати, розмовляти», [баку́лить] «тс.», [ба́ка] «балакун, оповідач», [баку́лы] «пусті слова, плітки, чутки», бр. [ба́каць] «теревенити; повільно говорити, запинаючись читати», п. ст. bakać «гукати, звати, лаяти», ч. bakati «сварити, нацьковувати», [bákat] «теревенити», схв. ст. bakati «кричати; лаяти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́каць «теревенити; повільно говорити, запинаючись читати» | білоруська |
| *bhā «розповідати, говорити» | індоєвропейська |
| bakać «гукати, звати, лаяти» | польська |
| bakati «балакати» | праслов’янська |
| ба́кать «балакати, розмовляти» | російська |
| bakati «кричати; лаяти» | сербохорватська |
| баку́лить «тс.» | українська |
| ба́ка «балакун, оповідач» | українська |
| баку́лы «пусті слова, плітки, чутки» | українська |
| bákat «теревенити» | українська |
| bakati «сварити, нацьковувати» | чеська |
| ба́яти | ? |
| bakać «гукати, звати, лаяти» | ? |
| bakati «кричати; лаяти» | ? |
бо́мба́к «фабрична пряжа, використовувана для домотканого полотна»
запозичення з східнороманських і польської (з початковим наголосом) мов;
молд. бумба́к (рум. bumbac) «бавовна» походить від перс. pänbä, пехл. pambak «тс.», яке проникло в балканські мови через пізньолатинську (пізньолат. bombax, bombex «бавовна, сорт тканини»);
польське слово, можливо, як і ч. bombas «сорт тканини», пов’язане з фр. bombakin, bombasin «бумазея», що походить від іт. bambagine «тс.», пов’язаного з bambagia «бавовна», яке через лат. bombacium, гр. παμβάκιον зводиться до того самого перського джерела;
р. бо́мба «старовинна шерстяна тканина», п. bombak «сорт полотна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| παμβάκιον | грецька |
| bambagine «тс.» | італійська |
| bombacium | латинська |
| бумба́к «бавовна» (рум. bumbac) | молдавська |
| походить від «бавовна» (рум. bumbac) | молдавська |
| pänbä | перська |
| pambak «тс.» | пехлевійська |
| bombak «сорт полотна» | польська |
| бо́мба «старовинна шерстяна тканина» | російська |
| bombakin | французька |
| bombas «сорт тканини» | чеська |
| bombasin «бумазея» | ? |
| bambagia «бавовна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України