БАКАЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бака́лі́я «група харчових продуктів і предметів споживання»
запозичення з турецької мови;
тур. bakkal «торговець овочами», bakkaliye «бакалія» походить від ар. baqqāl «зеленяр, торговець овочами, плодами, солониною, в’яленою рибою, ковбасами», baqqālіууā «бакалія», пов’язаного з baql «сушені плоди і овочі»;
р. бакале́я «сушені плоди, чай, кофе, какао, цукор, солодощі», бр. бакале́я «тс.», n. bakalie «бакалія, бакалійні товари», болг. бакали́я «товари й продукти домашнього вжитку», м. бакалница «бакалійна крамниця», бакаллак «бакалійні товари, бакалійна торгівля», бакал(ин) «бакалійник, власник бакалійної крамниці», схв. бàкāлница «бакалійна крамниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бака́лея
«овочі»
бакалі́йник
«торговець бакалією»
бакалі́йщик
«продавець овочів»
бакалія
«південні сушені плоди»
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baqqāl «зеленяр, торговець овочами, плодами, солониною, в’яленою рибою, ковбасами» | арабська |
| бакале́я «тс.»«бакалія, бакалійні товари» | білоруська |
| бакали́я «товари й продукти домашнього вжитку» | болгарська |
| бакалница «бакалійна крамниця» | македонська |
| бакале́я «сушені плоди, чай, кофе, какао, цукор, солодощі» | російська |
| бàкāлница «бакалійна крамниця» | сербохорватська |
| bakkal «торговець овочами» | турецька |
| бакаллак «бакалійні товари, бакалійна торгівля» | українська |
| бакал «бакалійник, власник бакалійної крамниці» (ин) | українська |
| bakkaliye «бакалія» | ? |
| baqqālіууā «бакалія» | ? |
| baql «сушені плоди і овочі» | ? |
ваке́лія «гриб-трутовик, Polyporus fomentarius L.» (бот.)
запозичення з румунської мови;
рум. văcălíe «обичайка сита, решета; гриб-трутовик» утворене за допомогою суфікса -ălie від застарілого іменника veácă, що походить від сл. vĕko «віко»;
безпідставно зараховувалося (Кобилянський Гуц. гов. 86) до тюркських елементів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бакалі́я
вакелея
вакили́я
веке́ли́я
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| văcălíe «обичайка сита, решета; гриб-трутовик» | румунська |
| vĕko «віко» | слов’янські |
| -ălie | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України