БАЙДИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́йда «гультяй, ледар»

очевидно, результат метонімії від назви ба́йди «цурки, чурбаки», ба́йдики «тс.» на основі виразу ба́йди (ба́йдики) бити «не працювати, ледарювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

байдакува́ти «бродити, тинятися, бути нежонатим»
ба́йдич «ледар»
байдува́ти «ледарювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йди «цурки, чурбаки» ?
ба́йдики «тс.» ?
ба́йди бити «не працювати, ледарювати» (ба́йдики) ?

ба́йдики (у виразі б. бити «не працювати»)

очевидно, пов’язане з байда «колода, чурбак», значення якого лише частково збереглось в укр. [ба́йда] «паля», [ба́йдик] «дерев’яна підставка під війя або дишло»;
можливо, б. бити означало якийсь вид дитячої гри (пор. гру в цурки);
думка (Парасунько НЗ КДПІ 33, 107–109) про угорське походження форм ба́йди, ба́йдики (уг. *bajd, мн. *bajdak, пор. уг. faid «глухар», комі-зирянське байдöг «куріпка») потребує додаткової аргументації;
непереконливим є виведення (Кравчук УМЛШ 1960/6, 60) сучасного значення виразу бити байдики з припущення, нібито виготовлення дрібних речей з дерева вважалося в минулому легкою роботою;
р. [байди́к, бади́к, бати́к, ба́дег] «батіг, палка, хворостина», бр. ба́йды (у виразі б. біць «байдикувати»), n. bajdykować «байдикувати» (можливо, з української мови);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́йди (у виразі б. бити «тс.»)
байдикува́ти «бити байдики»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йды «байдикувати»«байдикувати» (у виразі б. біць ), n. bajdykować (можливо, з української мови) білоруська
байди́к російська
ба́йда «паля» українська
бади́к українська
бати́к українська
ба́дег «батіг, палка, хворостина» українська
байда «колода, чурбак» ?
ба́йдик «дерев’яна підставка під війя або дишло» ?
бити (пор. гру в цурки) ?
означало якийсь вид дитячої гри (пор. гру в цурки) ?
ба́йди ?
ба́йдики (уг. *bajd, мн. *bajdak, пор. уг. faid «глухар», комі-зирянське байдöг «куріпка») ?
бити байдики ?

ба́йда «паля»

виводиться (Тимч. 50) від нвн. [Beute] «діжа; вулик»;
можливо, пов’язане з ба́йда «довбаний човен»;
у такому разі зберігає в собі сліди давнішого значення «колода, стовбур», від якого може бути виведене і значення «довбаний човен», а також «гультяй, ледар»;
бр. ба́йда «паля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́йда «паля, загострена колода» (XVII ст.)
байдажо́к «кілок для розправляння підкрилка ятера»
ба́йдак «дерев’яна підставка під війя або дишло»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йда «паля» білоруська
Beute «діжа; вулик» нововерхньонімецька
ба́йда «довбаний човен» ?
значення «колода, стовбур» ?
значення «довбаний човен» ?
також «гультяй, ледар» ?

ба́йда «довбаний човен»

в такому разі різні значення слів ба́йда («човен», «паля», «дошка» і т. д.), байда́к і ба́йдики можуть бути виведені із значення «брус, колода», властивого р. байда́к;
можлива спорідненість з байда́к «річкове судно»;
зв’язок з польським словом, яке виводиться від нвн. [Beute] «діжа; вулик» (SW I 83), залишається непевним;
р. [ба́йда́] «барка», n. bajda «корито»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Beute «діжа; вулик» нововерхньонімецька
байда́к російська
ба́йда́ «барка»«корито» російська
ба́йда («човен», «паля», «дошка» і т. д.) ?
байда́к і ба́йдики «брус, колода» ?
байда́к «річкове судно» ?

ба́йда «незграбна жінка»

афективне утворення, можливо, похідне від ба́йда «ледар», зумовлене впливом слова [байта́ла] «бамбула, бовдур»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йда «ледар» ?
байта́ла «бамбула, бовдур» ?

ба́йда «окраєць, шматок хліба, велика скибка»

очевидно, походить від тур. paj «порція»;
п. pajda «великий шматок хліба», bajda, схв. bajda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

байда́к «шматок (хліба, цукру, дерева)»
байду́рка «круг, грудка (сиру)»
па́йда «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pajda «великий шматок хліба» польська
bajda «великий шматок хліба» польська
bajda «тс.» сербохорватська
paj «порція» турецька

байда́к «річкове судно»

вважається (Фасмер І 107) запозиченням з якоїсь східної мови, точно не визначеної;
можливо, споріднене з ба́йда «довбаний човен»;
р. байда́к «судно; [невеликий плавучий водяний млин]», ст. байдакъ, бодакъ, п. bajdak, bejdak, bajdas;
Фонетичні та словотвірні варіанти

байда́к «велика крижина»
ба́йдак «невеликий млин (на Дніпрі)»
байдакъ «судно» (XVII ст.)
байда́чник «робітник на байдаку»
мабуть
сюди ж
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bajdak польська
bejdak польська
bajdas польська
байда́к «судно; [невеликий плавучий водяний млин]» російська
бодакъ українська
ба́йда «довбаний човен» ?
байдакъ ?

байдала́ «ледар»

результат видозміни форми ба́йда «ледар» під впливом слова [байта́ла] «бамбула, бовдур» і, можливо, [базала́] «тюхтій, неповороткий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йда «ледар» ?
байта́ла «бамбула, бовдур» ?
базала́ «тюхтій, неповороткий» ?

байди́ха «кухонний тарган, Periplaneta orientalis»

неясне;
можливо, похідне від [ба́йда] «незграбна жінка» (›«неакуратна господиня»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

байдо́ха «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́йда «незграбна жінка» (›«неакуратна господиня») ?

лабайда́к «ледащо?»

не зовсім ясне;
може розглядатися як результат контамінації семантично подібних [лайда́к] і ба́йда «гультяй, ледар», підтриманої впливом п. [łabajda] «нездара, розтелепа», [łabajowaty] «незграбний» або як видозмінене запозичення з польської мови (п. [łabajda] «нездара, розтелепа»), зближене з [лайда́к] «ледащо»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
łabajda «нездара, розтелепа» польська
łabajowaty «незграбний» польська
łabajda польська
лайда́к «гультяй, ледар» українська
ба́йда українська
лайда́к «ледащо» ?

пайда́ «приношення, дарунок; щастя, талан»

неясне;
можливо, пов’язане з [па́йда] «окраєць, велика скибка хліба», [ба́йда] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пайди́ти «щастити, таланити»
хвайда́ «користь, прибуток»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́йда «окраєць, велика скибка хліба» українська
ба́йда «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України