БАЙДАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
байда́ра
очевидно, запозичення з російської мови;
р. байда́ра, байда́рка вважається утвореним від ба́йда «довбаний човен» або від байда́к «річкове судно»;
бр. болг. байда́рка, ч. bajdarka, схв. байдара;
Фонетичні та словотвірні варіанти
байда́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| байда́рка | білоруська |
| байда́рка | болгарська |
| байда́ра | російська |
| байдара | сербохорватська |
| bajdarka | чеська |
| байда́рка вважається утвореним від ба́йда «довбаний човен» | ? |
| байда́к «річкове судно» | ? |
буда́ра «річкове судно, човен»
очевидно, результат видозміни форми байда́ра під впливом бу́да1;
безпідставні спроби зближення з двн. bodam «дно, основа» (Ильинский РФВ 70, 272), з блю́до (ИОРЯС 23/2, 207–208) або з гол. vrijbujtare «пірат», англ. freebooter «тс.» (Kluge Seemannsspr. 287–288);
р. [буда́ра] «(видовбаний) човен, барка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
будара́га
«людина, що має стосунок до будари, човна»
будара́жити
«ладнати човни, будари»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| freebooter «тс.» | англійська |
| vrijbujtare «пірат» | голландська |
| bodam «дно, основа» | давньоверхньонімецька |
| буда́ра «(видовбаний) човен, барка» | російська |
| байда́ра | ? |
| бу́да | ? |
| блю́до | ? |
буя́ра «великий річковий човен»
можливо, запозичення з італійської мови;
іт. заст. boiéra (вид судна) походить від гол. boeijer «тс.», до якого зводиться і укр. бу́єр;
звукова форма кінцевої частини -яра, мабуть, викликана впливом слів байда́ра, буда́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буяр
«тс.»
буяра
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| boeijer «тс.» | голландська |
| boiéra (вид судна) | італійська |
| бу́єр | українська |
| boiéra (вид судна) | ? |
| яра | ? |
| байда́ра | ? |
| буда́ра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України