БАЙДАКА — ЕТИМОЛОГІЯ

вважається (Фасмер І 107) запозиченням з якоїсь східної мови, точно не визначеної;

можливо, споріднене з ба́йда «довбаний човен»;

р. байда́к «судно; [невеликий плавучий водяний млин]», ст. байдакъ, бодакъ, п. bajdak, bejdak, bajdas;

у такому разі можна припустити давнє запозичення з татарської мови, в якій б виступає на місці м і через це форма байдан могла бути варіантом запозиченого з перської мови майдан;

можливо, у словнику Желехівського кінцеве к помилково замість н;

р. [байда́н] «пустир, незабудоване місце», бр. байда́н «земля, залишена для пасовиська»;

очевидно, результат перенесення назви байдак «вид судна»;

вираз б. бити зблизився і змішався у значенні з фонетично подібним виразом байдики бити;

у такому разі зберігає в собі сліди давнішого значення «колода, стовбур», від якого може бути виведене і значення «довбаний човен», а також «гультяй, ледар»;

можливо, пов’язане з ба́йда «довбаний човен»;

виводиться (Тимч. 50) від нвн. [Beute] «діжа; вулик»;

бр. ба́йда «паля»;

в такому разі різні значення слів ба́йда («човен», «паля», «дошка» і т. д.), байда́к і ба́йдики можуть бути виведені із значення «брус, колода», властивого р. байда́к;

можлива спорідненість з байда́к «річкове судно»;

зв’язок з польським словом, яке виводиться від нвн. [Beute] «діжа; вулик» (SW I 83), залишається непевним;

р. [ба́йда́] «барка», n. bajda «корито»;

очевидно, походить від тур. paj «порція»;

п. pajda «великий шматок хліба», bajda, схв. bajda «тс.»;

очевидно, запозичення з російської мови;

р. байда́ра, байда́рка вважається утвореним від ба́йда «довбаний човен» або від байда́к «річкове судно»;

бр. болг. байда́рка, ч. bajdarka, схв. байдара;