БАЙБАК — ЕТИМОЛОГІЯ
баба́к «Marmota bobac; Arctomys bobac; ледар» (зоол.)
запозичення з тюркських мов;
пор. тат. башк. каз. байбак «Marmota»;
спроби пов’язати з кар. baidbax, baibax «поганий», тур.-перс. bedbaht «нещасна людина» (Фасмер І 107; Zajączkowski JP 19, 37; Преобр. І 12), ккалп. балпак «коротконогий», каз. тат. байпак «панчохи вовняні» (Дмитриев 563) або з тур. bai böjük «великуватий» (Mikl. TEl. Nachtr. I 9) позбавлені підстав;
р. байба́к, [баба́к], бр. байба́к, п. [bajbak] «ледар», bobak «тс.; (зоол.) Arctomys bobac»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабако́вина
«купа землі, нарита байбаком»
бабача́
бабачи́ння
«тс.»
байба́к
байба́цтво
«егоїстична замкнутість»
боба́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| байбак «Marmota» | башкирська |
| байба́к | білоруська |
| байбак «Marmota» | казахська |
| байпак «панчохи вовняні» | казахська |
| baidbax | караїмська |
| baibax «поганий» | караїмська |
| балпак «коротконогий» | каракалпакська |
| bajbak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» | польська |
| bobak «ледар»«тс.; (зоол.) Arctomys bobac» | польська |
| байба́к | російська |
| байбак «Marmota» | татарська |
| байпак «панчохи вовняні» | татарська |
| bai böjük «великуватий» | турецька |
| баба́к | українська |
| bedbaht «нещасна людина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України