БАЗАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
баз «скотний двір»
запозичення з тюркських або калмицької мов;
пор. тат. кар. баз «яма, льох», калм. бас «скотний двір»;
зіставлялося (Горяев 9) з нвн. Bánse «амбар», дісл. bas «хлів»;
припускався (Iljinskij PF 11, 186–187) перерозподіл гіпотетичного дієслова *obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене»);
обидва припущення позбавлені достатніх підстав;
р. баз «двір, [скотний двір]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́за
«хлів»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
azaiti | авестійська |
ἄγω | грецька |
bas «хлів» | давньоісландська |
бас «скотний двір» | калмицька |
баз «яма, льох» | караїмська |
ago | латинська |
Bánse «амбар» | нововерхньонімецька |
*obazati (з префікса ob՝ і кореня, наявного в лат. ago «жену», гр. ἄγω «тс.», ав. azaiti «жене») | праслов’янська |
ob- | праслов’янська |
баз «двір, [скотний двір]» | російська |
баз «яма, льох» | татарська |
баз «бузина, Sambucus nigra L.; бузок, Syringa vulgaris L.» (бот.)
заслуговує на увагу і припущення (Bern. I 111) про походження слц. baza від псл. *bъz- (пор. укр. бзина, боз), у зв’язку з чим українські форми слід було б розглядати як запозичення з словацької мови;
очевидно, псл. *bazъ «бузина», споріднене з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, дісл. bōk, двн. buohha, гот. bōka «тс.» (іє. *bhāĝ-);
р. [бас] «бузина», слц. baza, bazina, нл. baz «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
базни́к
«тс.»
базни́че
«зарості бузини»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bōka «тс.» (іє. *bhā$ĝ-) | готська |
φηγός | грецька |
buohha | давньоверхньонімецька |
bōk | давньоісландська |
fāgus «бук» | латинська |
baz «тс.» | нижньолужицька |
*bъz- (пор. укр. бзина, боз) | праслов’янська |
*bazъ «бузина» | праслов’янська |
бас «бузина» | російська |
baza | словацька |
baza | словацька |
bazina | словацька |
бзина | українська |
боз | українська |
*bhāg̑- | ? |
ба́за
запозичено з німецької або французької мови через російське або польське посередництво;
н. Báse, фр. base походять від лат. basis «основа, фундамент», запозиченого з грецької мови;
гр. βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» пов’язане з βαίνω (‹*βαν-ιω) «ходжу», спорідненим з лат. venio «приходжу», гот. qiman «приходити», нвн. kommen «тс.», дінд. gámati «іде»;
неточним є твердження (Шанский ЭСРЯ І 2, 9–10) про запозичення в давньоруську мову безпосередньо з латинської (йдеться, мабуть, про форму базес 1499);
р. бр. болг. м. схв. ба́за, п. вл. нл. baza, ч. báze, слц. слн. báza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
базува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́за | білоруська |
ба́за | болгарська |
baza | верхньолужицька |
qiman «приходити» | готська |
βάσις «хід, рух, крок, нога, підставка, основа» | грецька |
βαίνω | грецька |
*βανιω | грецька |
gámati «іде» | давньоіндійська |
базес | давньоруська |
basis «основа, фундамент» | латинська |
venio «приходжу» | латинська |
ба́за | македонська |
baza | нижньолужицька |
Báse | німецька |
kommen «тс.» | нововерхньонімецька |
baza | польська |
ба́за | російська |
ба́за | сербохорватська |
báza | словацька |
báza | словенська |
base | французька |
báze | чеська |
ба́зис
очевидно, нове запозичення з німецької мови;
н. Básis походить від лат. basis «основа, фундамент», до якого зводиться й форма ба́за (див.);
р. болг. ба́зис, бр. ба́зіс, ч. basis, слц. bázis, схв. ба́зис;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ба́зіс | білоруська |
ба́зис | болгарська |
basis «основа, фундамент» | латинська |
Básis | німецька |
ба́зис | російська |
ба́зис | сербохорватська |
bázis | словацька |
basis | чеська |
ба́за | ? |
базі́кати
очевидно, похідне утворення від основи псл. *bа- «розмовляти», аналогічне до бала́кати, бага́кати тощо;
р. [ба́зи́ть] «голосно кричати, плакати, лаятись», бр. [базы́каць] «базікати», м. базика «дражнить»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бази́ч
«базікало»
ба́зі
«тс.»
базі́ка
базі́кало
базічня́
«балаканина»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
базы́каць «базікати» | білоруська |
базика «дражнить» | македонська |
*bа- «розмовляти» | праслов’янська |
ба́зи́ть «голосно кричати, плакати, лаятись» | російська |
бала́кати | ? |
бага́кати | ? |
боз «бузина, Sambucus L.; бузок, Syringa vulgaris L. Mak» (бот.)
псл. bъzъ ‹*bzb, варіант тієї самої основи (būz‹*bouz-), що і в словах бузо́к, бузина́;
найчастіше виводиться від іє. bhug’/*bhāug’- і пов’язується з лат. fāgus «бук», гр. φηγός, н. Buche «тс.», курд. būz «в’яз»;
етимологія непевна;
на слов’янському ґрунті можна припустити зв’язок з дієсловом бзді́ти, враховуючи міцний запах відповідних рослин (Brückner KZ 46, 193–194);
зіставляються також (ЭССЯ 3, 145) із звуконаслідувальною основою *bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки);
з української мови рум. boz, молд. боз «бузина»;
р. [боз] «бузина», п. ч. bez «бузина; бузок», слц. baza «тс.», вл. bóz «бузина», нл. [bez], baz, полаб. båz, болг. бъз, м. боз, схв. бȁз, ба́за, бзо́ва, зо́ва «тс.», слн. [bez] bezèg «бузина; бузок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бозина́
«бузина»
бозник
бозняк
«тс.»
бозь
«бузок»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бъз | болгарська |
bóz «бузина» | верхньолужицька |
φηγός | грецька |
bhug'/*bhāug'- | індоєвропейська |
būz «в’яз» | курдська |
fāgus «бук» | латинська |
боз | македонська |
боз «бузина» | молдавська |
bez | нижньолужицька |
baz | нижньолужицька |
Buche «тс.» | німецька |
båz | полабська |
bez «бузина; бузок» | польська |
bъzъ | праслов’янська |
боз «бузина» | російська |
boz | румунська |
бȁз | сербохорватська |
baza «тс.» | словацька |
bez «бузина; бузок» | словенська |
ба́за | українська |
бзо́ва | українська |
зо́ва «тс.» | українська |
bez «бузина; бузок» | чеська |
бузо́к | ? |
бузина́ | ? |
бзді́ти | ? |
*bъz- «бриніти» (як назва рослини, з якої роблять сопілки) | ? |
діабе́т
назва тлумачиться як «(людина) з широко розставленими ногами» (характерна поза діабетика) або як «те, що проганяє (рідину через організм)»;
буквальне значення і мотивація грецької назви хвороби єдиного пояснення не мають;
гр. διαβήτης «діабет» є складним словом, утвореним з δια- «через» (можливо, з *δισά від δίσ «двічі», що походить з іє. *dis- ‹*duis-«надвоє, навпіл»), та βήτης «який ходить, рухається», пов’язаного з βαίνειν «іти», від якого походить також укр. ба́за;
через посередництво сучасних західноєвропейських та латинської мов (н. Diabét, фр. diabète, англ. diabetes, лат. diabētēs) запозичено з грецької;
р. болг. диабе́т, бр. дыябе́т, п. diabetyk «хворий на діабет», ч. слц. diabetes, м. дијабетес, схв. дијабéтес, слн. diabétes;
Фонетичні та словотвірні варіанти
діабе́тик
діабети́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дыябе́т | білоруська |
диабе́т | болгарська |
διαβήτης «діабет» | грецька |
дијабетес | македонська |
diabetyk «хворий на діабет» | польська |
диабе́т | російська |
дијабéтес | сербохорватська |
diabetes | словацька |
diabétes | словенська |
ба́за | українська |
diabetes | чеська |
як «(людина) з широко розставленими ногами» (характерна поза діабетика) | ? |
як «те, що проганяє (рідину через організм)» | ? |
δια- «через» (можливо, з *δισά від δίσ «двічі», що походить з іє. *dis- ‹*d$uis-«надвоє, навпіл») | ? |
βήτης «який ходить, рухається» | ? |
βαίνειν «іти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України