БАДЬОРИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
бадьо́рий
запозичення, яке витіснило з літературної мови власне українську форму бо́дрий, вживану в діалектах;
джерелом запозичення вважається або білоруська мова (Булаховський Пит. походж. 164–165), або південноросійські говори, в яких форма бадёр, як і бр. бадзёры, зумовлена акаючою вимовою ненаголошеного о і появою вставного ë між д і р. (Ляпунов Наук. зб. Ленінгр. т-ва III, 1–3);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́дьо́р
«жвавість Г; жвава людина Я»
бадьори́стий
бадьори́тися
бадьо́рний
«кмітливий, спритний»
ободяри́тися
«зміцніти, оправитись»
підбадьо́рити
підбадьо́рливий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бадзёры | білоруська |
| бо́дрий | ? |
| бадёр | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України