БАГРО — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́гор «косяк, частина складеного обода колеса»
псл. *bagrъ;
очевидно, похідне від іє. *bhāgh- «гнути, згинати», яке простежується в дінд. bāhúḥ «рука», ав. bāzuš, вірм. bazuk, дісл. bōgr «тс.», гр. πηχυς (‹ παχς) «передпліччя, рука, вигин в середині лука», дангл. bōg, bōh «передпліччя; відгалуження, сук», н. Bug «вигин, суглоб»;
можливо, в українські і польські говори зайшло з словацької мови (Дзендзелівський ДБ VIII 79);
менш обґрунтованим здається безпосереднє пов’язання (ЭССЯ 1, 132) з псл. bēg- «бігти»;
зближення з нвн. Félge «косяк колеса», двн. fëlga «тс.» (Machek ESJČ 22) непереконливе;
п. [bachro, bahro] «косяк колісного обода», слц. bahor «обід; частина колісного обода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́гра
«тс.»
ба́грити
«робити косяки в колесах»
багро́
«обід колеса»
ба́хра
«обід колеса, частина обода»
Ібагр
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bāzuš | авестійська |
bazuk | вірменська |
πηχυς «передпліччя, рука, вигин в середині лука» (‹ π$αχς) | грецька |
bōg | давньоанглійська |
fëlga «тс.» | давньоверхньонімецька |
bāhúḥ «рука» | давньоіндійська |
bōgr «тс.» | давньоісландська |
Bug «вигин, суглоб» | німецька |
Félge «косяк колеса» | нововерхньонімецька |
bachro «косяк колісного обода» | польська |
bahro «косяк колісного обода» | польська |
*bagrъ | праслов’янська |
bēg- «бігти» | праслов’янська |
bahor «обід; частина колісного обода» | словацька |
*bhāgh- «гнути, згинати» | ? |
bōh «передпліччя; відгалуження, сук» | ? |
багри́й «темно-червоний»
менш переконливі зіставлення з ар. maġra «червоний ґрунт» (Lokotsch 107; Sadn.– Aitz. VWb. I 107–108), з гот. fagrs, двн. fagar «прекрасний» (Преобр. І 11), а також спроба виділення частки ba- і кореня gъr- (gor-) (Львов ЭИРЯ IV 67–71);
похідне утворення від псл.*bagti (bagnǫti) «горіти» (пор. mokrъ – moknǫti; щодо семантики пор. укр. жовтогарячий);
р. багро́вый, бр. [ба́гра], багро́вы, др. багъръ «тканина багрового кольору», багъряный, вл. bаhorowy «багряно-червоний», болг. м. ба́гра «колір; пурпур», схв. бȁгар, слн. ст. bagrȇn і ін. (з рос.), стсл. багъръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ба́гор
«пурпуровий колір»
багр
«багровий колір»
ба́гра
«тс.; [чорна корова О]»
багре́ць
багри́вий
«тс.»
багрині́ти
багри́ти
багрівки
«сорт слив»
багрі́й
«сіро-бурий віл»
багрі́нь
«пурпурова фарба»
багрі́ти
багровець
«родовик, Sanguisorba officinalis L.»
(бот.)
багро́вий
«яскраво-червоний»
багро́хи
«великі сині сливи»
багру́ля
«пурпурночервона слива»
ба́гря
«буро-червона корова»
багря́не́ць
багря́ний
багряни́стий
багряни́ти
багряни́ця
«царська пурпурова мантія»
багря́нка
«живиця; пурпурова гусінь»
багрянки
«тс.»
багря́нь
«багрець»
убагря́нка
«живиця»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
maġra «червоний ґрунт» | арабська |
ба́гра | білоруська |
ба́гра «колір; пурпур» | болгарська |
bаhorowy «багряно-червоний» | верхньолужицька |
fagrs | готська |
fagar «прекрасний» | давньоверхньонімецька |
багъръ «тканина багрового кольору» | давньоруська |
ба́гра «колір; пурпур» | македонська |
багро́вый | російська |
бȁгар | сербохорватська |
bagrȇn (з рос.) | словенська |
багъръ | старослов’янська |
багро́вы | українська |
багъряный | українська |
ba- (gor-)(Львов ЭИРЯ IV 67--71) | ? |
bagrȇn (з рос.) | ? |
бужо́ра «півонія»
очевидно, запозичення з молдавської мови;
молд. бужо́р (рум. bujór) «півонія» походить від болг. божу́р, пов’язаного, мабуть, з бог, пор. болг. [божичка] «півонія; дикий мак», схв. бòжура, божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић)», або з ба́гра «колір, барва»;
болг. божу́р «тс.», м. божур, схв. бȍжӯр, слн. božúr «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
божу́р | болгарська |
божичка «півонія; дикий мак» | болгарська |
божу́р «тс.» | болгарська |
божур | македонська |
бужо́р «півонія» (рум. bujór) | молдавська |
походить ві «півонія» (рум. bujór) | молдавська |
бòжура | сербохорватська |
бȍжӯр | сербохорватська |
božúr «тс.» | словенська |
божичка «півонія; дикий мак» | ? |
божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић)» | ? |
ба́гра «колір, барва» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України