БАГРО — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́гор «косяк, частина складеного обода колеса»

псл. *bagrъ;
очевидно, похідне від іє. *bhāgh- «гнути, згинати», яке простежується в дінд. bāhúḥ «рука», ав. bāzuš, вірм. bazuk, дісл. bōgr «тс.», гр. πηχυς (‹ παχς) «передпліччя, рука, вигин в середині лука», дангл. bōg, bōh «передпліччя; відгалуження, сук», н. Bug «вигин, суглоб»;
можливо, в українські і польські говори зайшло з словацької мови (Дзендзелівський ДБ VIII 79);
менш обґрунтованим здається безпосереднє пов’язання (ЭССЯ 1, 132) з псл. bēg- «бігти»;
зближення з нвн. Félge «косяк колеса», двн. fëlga «тс.» (Machek ESJČ 22) непереконливе;
п. [bachro, bahro] «косяк колісного обода», слц. bahor «обід; частина колісного обода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́гра «тс.»
ба́грити «робити косяки в колесах»
багро́ «обід колеса»
ба́хра «обід колеса, частина обода»
Ібагр
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bāzuš авестійська
bazuk вірменська
πηχυς «передпліччя, рука, вигин в середині лука» (‹ π$αχς) грецька
bōg давньоанглійська
fëlga «тс.» давньоверхньонімецька
bāhúḥ «рука» давньоіндійська
bōgr «тс.» давньоісландська
Bug «вигин, суглоб» німецька
Félge «косяк колеса» нововерхньонімецька
bachro «косяк колісного обода» польська
bahro «косяк колісного обода» польська
*bagrъ праслов’янська
bēg- «бігти» праслов’янська
bahor «обід; частина колісного обода» словацька
*bhāgh- «гнути, згинати» ?
bōh «передпліччя; відгалуження, сук» ?

багри́й «темно-червоний»

менш переконливі зіставлення з ар. maġra «червоний ґрунт» (Lokotsch 107; Sadn.– Aitz. VWb. I 107–108), з гот. fagrs, двн. fagar «прекрасний» (Преобр. І 11), а також спроба виділення частки ba- і кореня gъr- (gor-) (Львов ЭИРЯ IV 67–71);
похідне утворення від псл.*bagti (bagnǫti) «горіти» (пор. mokrъ – moknǫti; щодо семантики пор. укр. жовтогарячий);
р. багро́вый, бр. [ба́гра], багро́вы, др. багъръ «тканина багрового кольору», багъряный, вл. bаhorowy «багряно-червоний», болг. м. ба́гра «колір; пурпур», схв. бȁгар, слн. ст. bagrȇn і ін. (з рос.), стсл. багъръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́гор «пурпуровий колір»
багр «багровий колір»
ба́гра «тс.; [чорна корова О]»
багре́ць
багри́вий «тс.»
багрині́ти
багри́ти
багрівки «сорт слив»
багрі́й «сіро-бурий віл»
багрі́нь «пурпурова фарба»
багрі́ти
багровець «родовик, Sanguisorba officinalis L.» (бот.)
багро́вий «яскраво-червоний»
багро́хи «великі сині сливи»
багру́ля «пурпурночервона слива»
ба́гря «буро-червона корова»
багря́не́ць
багря́ний
багряни́стий
багряни́ти
багряни́ця «царська пурпурова мантія»
багря́нка «живиця; пурпурова гусінь»
багрянки «тс.»
багря́нь «багрець»
убагря́нка «живиця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maġra «червоний ґрунт» арабська
ба́гра білоруська
ба́гра «колір; пурпур» болгарська
bаhorowy «багряно-червоний» верхньолужицька
fagrs готська
fagar «прекрасний» давньоверхньонімецька
багъръ «тканина багрового кольору» давньоруська
ба́гра «колір; пурпур» македонська
багро́вый російська
бȁгар сербохорватська
bagrȇnрос.) словенська
багъръ старослов’янська
багро́вы українська
багъряный українська
ba- (gor-)(Львов ЭИРЯ IV 67--71) ?
bagrȇnрос.) ?

бужо́ра «півонія»

очевидно, запозичення з молдавської мови;
молд. бужо́р (рум. bujór) «півонія» походить від болг. божу́р, пов’язаного, мабуть, з бог, пор. болг. [божичка] «півонія; дикий мак», схв. бòжура, божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић)», або з ба́гра «колір, барва»;
болг. божу́р «тс.», м. божур, схв. бȍжӯр, слн. božúr «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
божу́р болгарська
божичка «півонія; дикий мак» болгарська
божу́р «тс.» болгарська
божур македонська
бужо́р «півонія» (рум. bujór) молдавська
походить ві «півонія» (рум. bujór) молдавська
бòжура сербохорватська
бȍжӯр сербохорватська
božúr «тс.» словенська
божичка «півонія; дикий мак» ?
божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић ?
ба́гра «колір, барва» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України