БАГОР — ЕТИМОЛОГІЯ

ба́гор «косяк, частина складеного обода колеса»

зближення з нвн. Félge «косяк колеса», двн. fëlga «тс.» (Machek ESJČ 22) непереконливе;
менш обґрунтованим здається безпосереднє пов’язання (ЭССЯ 1, 132) з псл. bēg- «бігти»;
псл. *bagrъ;
очевидно, похідне від іє. *bhāgh- «гнути, згинати», яке простежується в дінд. bāhúḥ «рука», ав. bāzuš, вірм. bazuk, дісл. bōgr «тс.», гр. πηχυς (‹ παχς) «передпліччя, рука, вигин в середині лука», дангл. bōg, bōh «передпліччя; відгалуження, сук», н. Bug «вигин, суглоб»;
можливо, в українські і польські говори зайшло з словацької мови (Дзендзелівський ДБ VIII 79);
п. [bachro, bahro] «косяк колісного обода», слц. bahor «обід; частина колісного обода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́гра «тс.»
ба́грити «робити косяки в колесах»
багро́ «обід колеса»
ба́хра «обід колеса, частина обода»
Ібагр
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bāzuš авестійська
bazuk вірменська
πηχυς «передпліччя, рука, вигин в середині лука» (‹ π$αχς) грецька
bōg давньоанглійська
fëlga «тс.» давньоверхньонімецька
bāhúḥ «рука» давньоіндійська
bōgr «тс.» давньоісландська
Bug «вигин, суглоб» німецька
Félge «косяк колеса» нововерхньонімецька
bachro «косяк колісного обода» польська
bahro «косяк колісного обода» польська
bēg- «бігти» праслов’янська
*bagrъ праслов’янська
bahor «обід; частина колісного обода» словацька
*bhāgh- «гнути, згинати» ?
bōh «передпліччя; відгалуження, сук» ?

ба́го́р «довга дерев’яна тичина з металевим вістрям і гаком»

пор. також р. [бага́й] «залізний лом з загнутим роздвоєним кінцем»;
мабуть, генетично тотожне з ба́гор1 (первісне спільне значення «вигин, загнутість»);
менш обґрунтовані припущення про походження від дісл. *bátgarr «жердина на човні» (Mikkola Berühr. 80) чи від нвн. Bágger «землечерпалка» (Matzenauer 100; Karłowicz SWO 21) або про зв’язки з дангл. becca «мотика», свн. bicke (van Wijk IF 24, 232; Ильинский ИОРЯС 24/1, 121);
р. багор;
Фонетичні та словотвірні варіанти

багровище «держакбагра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
becca «мотика» давньоанглійська
*bátgarr «жердина на човні» давньоісландська
Bágger «землечерпалка» нововерхньонімецька
бага́й «залізний лом з загнутим роздвоєним кінцем» російська
багор російська
bicke (van Wijk IF 24, 232; Ильинский ИОРЯС 24/1, 121) середньоверхньнімецька
також ?
ба́гор (первісне спільне значення «вигин, загнутість») ?

бага́н «клуня»

більш переконливим є зіставлення (СРНГ 2, 32–33) з тат. башк. багана «стовп, підпора», спорідненим з як. бағана «товстий стовп», чаг. bakan «жердина для підпирання покрівлі юрти», телеут. pakkan «підпора, колона», далі з монг. bagana «колона» (Räsänen Versuch 58);
пов’язується з ба́го́р (Ильинский ИОРЯС 24/1, 121; Фасмер I 101);
р. [бага́н] «жердина для встановлення кочової кибитки; вбитий у землю кіл з суками для просушування сіна», [багана́] «жердина», [багана] «палки, жердини навколо центрального стовпа копиці сіна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
багана «стовп, підпора» башкирська
bagana «колона» монгольська
бага́н «жердина для встановлення кочової кибитки; вбитий у землю кіл з суками для просушування сіна» російська
багана «стовп, підпора» татарська
pakkan «підпора, колона» телеутський
багана́ «жердина» українська
багана «палки, жердини навколо центрального стовпа копиці сіна» українська
bakan «жердина для підпирання покрівлі юрти» чагатайська
бағана «товстий стовп» якутська
ба́го́р ?

багри́й «темно-червоний»

похідне утворення від псл.*bagti (bagnǫti) «горіти» (пор. mokrъ – moknǫti; щодо семантики пор. укр. жовтогарячий);
менш переконливі зіставлення з ар. maġra «червоний ґрунт» (Lokotsch 107; Sadn.– Aitz. VWb. I 107–108), з гот. fagrs, двн. fagar «прекрасний» (Преобр. І 11), а також спроба виділення частки ba- і кореня gъr- (gor-) (Львов ЭИРЯ IV 67–71);
р. багро́вый, бр. [ба́гра], багро́вы, др. багъръ «тканина багрового кольору», багъряный, вл. bаhorowy «багряно-червоний», болг. м. ба́гра «колір; пурпур», схв. бȁгар, слн. ст. bagrȇn і ін. (з рос.), стсл. багъръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ба́гор «пурпуровий колір»
багр «багровий колір»
ба́гра «тс.; [чорна корова О]»
багре́ць
багри́вий «тс.»
багрині́ти
багри́ти
багрівки «сорт слив»
багрі́й «сіро-бурий віл»
багрі́нь «пурпурова фарба»
багрі́ти
багровець «родовик, Sanguisorba officinalis L.» (бот.)
багро́вий «яскраво-червоний»
багро́хи «великі сині сливи»
багру́ля «пурпурночервона слива»
ба́гря «буро-червона корова»
багря́не́ць
багря́ний
багряни́стий
багряни́ти
багряни́ця «царська пурпурова мантія»
багря́нка «живиця; пурпурова гусінь»
багрянки «тс.»
багря́нь «багрець»
убагря́нка «живиця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
maġra «червоний ґрунт» арабська
ба́гра білоруська
ба́гра «колір; пурпур» болгарська
bаhorowy «багряно-червоний» верхньолужицька
fagrs готська
fagar «прекрасний» давньоверхньонімецька
багъръ «тканина багрового кольору» давньоруська
ба́гра «колір; пурпур» македонська
багро́вый російська
бȁгар сербохорватська
bagrȇnрос.) словенська
багъръ старослов’янська
багро́вы українська
багъряный українська
ba- (gor-)(Львов ЭИРЯ IV 67--71) ?
bagrȇnрос.) ?

бужо́ра «півонія»

очевидно, запозичення з молдавської мови;
молд. бужо́р (рум. bujór) «півонія» походить від болг. божу́р, пов’язаного, мабуть, з бог, пор. болг. [божичка] «півонія; дикий мак», схв. бòжура, божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић)», або з ба́гра «колір, барва»;
болг. божу́р «тс.», м. божур, схв. бȍжӯр, слн. božúr «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
божу́р болгарська
божичка «півонія; дикий мак» болгарська
божу́р «тс.» болгарська
божур македонська
бужо́р «півонія» (рум. bujór) молдавська
походить ві «півонія» (рум. bujór) молдавська
бòжура сербохорватська
бȍжӯр сербохорватська
božúr «тс.» словенська
божичка «півонія; дикий мак» ?
божỳрица «свиня, яку ріжуть на різдво (бòжић ?
ба́гра «колір, барва» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України