БАБКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ба́ба (в т. ч. з різними переносними значеннями)
псл. baba;
лит. bóba «стара жінка», лтс. bãba, свн. bābe, bōbe «тс.»;
давне слово з дитячої мови, іє. *bābā aбo *bhābhā, утворене шляхом повторення того самого складу, як і в інших словах подібного типу;
рум. bábă, уг. bába, алб. babε є запозиченнями з слов’янських мов;
р. бр. др. болг. м. ба́ба, п. слц. вл. нл. baba, полаб. babə, bobə, bobo, ч. слн. bába, схв. бȁба, ба́ка «бабуся», стсл. баба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баб
«тс.»
ба́б'ячий
бабе́на
«стара жінка»
баби́зна
«спадщина від баби»
баби́знина
баби́нець
«місце в церкві, де стоять жінки»
ба́бити
«бути повитухою, знахарювати»
ба́битися
«виявляти безвільність, нерішучість, розніженість; [проводити час серед жінок]»
ба́бич
«бабі́й»
бабівщи́на
«тс.»
бабі́й
бабі́ти
«ставати схожим на бабу; набрякати; зморщуватися»
бабкува́тий
«зморшкуватий»
бабни́к
«бабинець»
бабни́цький
«акушерський»
бабно́та
(зб.)
бабня́
бабо́та
ба́бство
бабува́ти
«тс.»
ба́бчитися
«зморщуватися»
побаби́стий
«зморшкуватий»
поба́бицце
«зморщитися»
розбабка
«ворожка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| babε̏ | албанська |
| ба́ба | білоруська |
| ба́ба | болгарська |
| baba | верхньолужицька |
| ба́ба | давньоруська |
| *bābā | індоєвропейська |
| bãba | латиська |
| bóba «стара жінка» | литовська |
| ба́ба | македонська |
| baba | нижньолужицька |
| babə | полабська |
| bobə | полабська |
| bobo | полабська |
| baba | польська |
| baba | праслов’янська |
| ба́ба | російська |
| bábă | румунська |
| бȁба | сербохорватська |
| bābe | середньоверхньнімецька |
| baba | словацька |
| bába | словенська |
| bába | угорська |
| ба́ка «бабуся» | українська |
| bába | чеська |
| bōbe «тс.» | ? |
| баба | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України