БАБКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

[бабки] «шавлія, Salvia officinalis L.» Mak, [бабочки] «тс.» Mak, [бабник] «болотяна рослина, з якої роблять купіль малим дітям; жовтозілля, Senecio vulgaris L.» НЗ УжДУ 26, [бабочки] «пирій, Agropyrum cristatum» Mak;

пов’язані з ба́ба «знахарка»;

назви зумовлені використанням відповідних рослин у народній медицині;

р. ба́бка «подорожник» та ін., ба́бки «вид шавлії», бр. [ба́бка] «подорожник», [бабін цвет] «тс.», п. babka «подорожник та ін., ч. babí list (babí ucho) «подорожник», [babí bruch] та ін. «шавлія», vodní «частуха, Alısma L.» (схожа на подорожник), babí lesk «горицвіт, Ranunculus arvensis», babky (babák, babí hněv) «лопух, Arctium L.», слц. babka blysk (назва різних рослин), болг. [ба́бух] «шавлія», [ба́бка] «тс.», схв. [бабика] «подорожник»;

назви могли бути утворені також від основи баб- «кулястий» за формою плодів (двогніздих коробочок) або за характером кореня ранника (з кулястими потовщеннями);

не зовсім ясні;

можуть бути пов’язані з ба́ба «знахарка» як назви рослин, застосовуваних у минулому для лікування пухлин (ранник) або близьких до лікарської рослини коров’яка аптечного (Verbascum officinale);

схв. бȁбљāк «коров’як»;

з одного боку, може бути пов’язане з бр. [папка] «кульбаба», [папкі, пупок] «тс.», [папаўка] «жовтило», [пупаўка, пупкі], р. пупа́вка, укр. [пупки] «тс.», пу́п’нок;

не зовсім ясне;

паралелізм фонетичних варіантів основи *bab-: *pap- «набрякати» припускається вже для індоєвропейської прамови (Pokorny 91);

назви могли стосуватися зовнішнього вигляду квіткових пуп’янків рослин або кулястої форми відцвілого суцвіття кульбаби;

з другого боку, нвн. [Alte Weibertreu] «кульбаба», [Grossmutters Nachtfunzla] «тс.» підтримують припущення про зв’язок з ба́ба «стара жінка; знахарка» (Краўчук Белар. лінгв. 1974/6, 65);

схв. [баба марта] «кульбаба»;

назви різних предметів кулястої форми;

п. baba «вид опуклих груш», болг. [ба́ба] «крупна дика ягода», м. бабулица «прищик», схв. [бȁба] «круглий камінець», ба́бац «великий горіх», ба́бура «сорт великого перцю», ба́бушка «круглий наріст на листі, шишка»;

можуть бути зведені до гіпотетичної основи псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим» (Rječnik І 129– 133);

р. [бабо́шка] «картоплина; поплавок з кори; брунька», [бабу́шки] «віспинки; кір; болячки на дитині», [баба́шка] «поплавок на вудці; (полігр.) пропуск у складанні, пустий квадрат»;

пов’язання з баба¹ «стара жінка» (Brückner 9) недостатньо обґрунтоване;

псл. baba «галушка, кругле печиво»;

очевидно, як і ба́ба², пов’язане з основою псл. bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим»;

р. ба́ба «рід печива, паска», ба́бка «вид страви», [баба́шка] «хлібина; пиріжок; калач», [баба́ха] «пампушка, млинець», [баба́шка] «тс.», [бабки] «хлібні кульки, які пекли для худоби», [бабо́шка] «грудочка (борошна в страві), затірка, галушка, булочка», [бабу́шка] «тс.», бр. ба́ба «вид страви», ба́бка «баба, паска, бабка», п. baba «рід печива, паска», babka «тс.», ч. bába «вид страви», bábovka «паска», слц. baba «паска», вл. baba, babka «тс.», нл. baba «рід печива», болг. [ба́ба] «ковбаса з товстої свинячої кишки», схв. бȁба «паска»;

очевидно, пов’язане з ба́бчитися «морщитися, м’якнути», р. оба́биться «розпаритись, обм’якнути»;

назва могла бути зумовлена м’якістю, в’ялістю відповідних грибів;

менш переконливі пов’язання (Фасмер III 97) з ба́ба «пень» на тій підставі, що обабки ростуть купками, і зіставлення оба́бок з опе́ньок;

р. оба́бок «тс.; бабка жовтопорова», бр. ба́бка «підберезовик, червоноголовець», аба́бак «тс.», п. babka «шершавий гриб»;

можливе припущення про зв’язок з гіпотетичною основою псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);

на думку інших (Потебня РФВ 7, 69; Преобр. I 10; Фасмер I 100), назва зумовлена уявленням про переселення душі померлого (баби) в комаху;

вважається утвореним від баба в значенні «відьма, чарівниця» на тій підставі, що неприємні для людей тварини, в т. ч. деякі комахи, приймались у минулому за чарівників (Machek ESJČ 40; Vážný 289; Шанский ЭСРЯ І 2, 5–6);

р. ба́бочка «метелик», [ба́ба] «тс.», [ба́бка] (назва різних видів комах), п. [baba] «сонечко», [babka] «тс.», ч. babka «хрущ», слц. bábka «лялечка», babočka «кропив’янка», вл. babka «бджола», болг. [ба́бушка] «лялечка, зародок метелика», схв. [бȁба] «стара бджола», ба́бак «сонечко»;

очевидно, похідне від гіпотетичної основи псл. bab- «надуватись, розбухати» (Rječnik І 129–133);

менш переконливе зіставлення (Шанский ЭСРЯ І 2, 5) з ба́ба «колода, чурбак»;

р. бр. ба́бка «гральна кістка», п. ч. слц. babka «тс.»;

може бути виведене і від гіпотетичної основи bab- «надуватись, розбухати» (Rjėčnik І 129– 133);

вважається похідним утворенням від слова ба́ба з переносним значенням «колода, чурбак» і т. д. (Sadn.– Aitz. VWb. I 61–64);

р. бр. ба́бка «коваделко, підставка, ніжка», п. baba, babka «залізко, коваделко, на якому клепають косу», ч. слц. babka, схв. бȁбица, [бȁпка], бȁква, слн. bábka «тс.»;

очевидно, пов’язане з основою баб- «кулястий»;

назва могла бути зумовлена горішкоподібною формою плодів обох рослин;

не виключена й можливість зв’язку з ба́ба «знахарка» з огляду на те, що окремі різновиди цих рослин використовувались для лікування;

перенесення зумовлене зовнішньою схожістю листків обох рослин;

результат перенесення і видозміни назви ба́бка «подорожник, Plantago»;

пор. іншу назву тієї самої риби головач, нім. Kaulkopf (дослівно «куляста голова») заслуговує на увагу також припущення про окрему праслов’янську основу bab- «надуватися, розбухати, бути кулястим», представлену також у схв. bàburica «сонечко», bȁbica «стонога», bábura «тс.; великий м’ясистий перець», n. babka «сонечко», укр. ба́ба «кругла грудка глини; квасоля; кругла груша; головня» (Rječnik І 129);

очевидно, пов’язане з ба́ба «стара жінка» за ознакою великої голови (мається на увазі звичай старих жінок намотувати на голову товсту хустину);

п. [babec] «тс.», болг. бабо́й, бобо́й, баба́н, ба́бушка (назви риб), схв. бȁбица «вид риби», бàбак «тс.; окунь», бȁба «вид риби»;

результат видозміни форми бобко́вий «тс.» під впливом слова ба́бка (зокрема як ботанічної назви);

результат видозміни форми бобчу́к «карликовий мигдаль», зближеної з ботанічною назвою ба́бка;

сумнівним є зв’язок з двн. bôna «біб», дангл. bean, нвн. Bohne «тс.», що мають довгий голосний;

іє. *bhăbhā;

споріднене з прус. babo, лат. faba «тс.» I, мабуть, з алб. bathë «тс.», гр. φακός «сочевиця»;

псл. bobъ;

р. бр. боб, др. бобъ, п. bób, ч. вл. нл. bob, слц. bôb, полаб. büb, болг. м. діал. боб «квасоля», схв. бȍб, слн. bób, стсл. бобъ;

назва зумовлена подібністю листків цих рослин до бобових;

псл. bobovьnikъ, похідне від bоbъ «біб»;

р. [бобо́вник] «Menyanthes trifoliata», бр. бабо́к, [ба́бік, бабоўнік], п. bobownik, [bobrek] «тс.», ч. слц. [bobovník] «вероніка», болг. Бобовляк, слн. bobóvnik, bôbovec «тс.»;

російські назви цього гриба, мабуть, зумовлені схожістю його зовнішньої форми з формою гральної кості;

пор. семантично подібні інші народні назви грибів, утворені від назв різних видів гральних костей: р. [ба́бка] «білий гриб, Boletus edulis Bul].». [бойки (мн.), пан] «тс.»;

р. [коровья́к] «білий гриб, Boletus edulis Bull.», [коро́вка, коро́ва́тик, коро́вик, коро́вник, коровя́к, коро́вятник] «тс.» зіставляються з [коро́вка] «гральна кість, подвійна головка п’ясткової кості домашньої рогатої худоби», пов’язаним з коро́ва, укр. коро́ва;

очевидно, видозмінене запозичення з російської мови;

пор. назву бабки в інших слов’янських мовах: п. ważka (букв. «терези»), ч. слц. vážka «тс.» (з п.), яка вважається калькою лат. libellula «бабка», пов’язаного з libella «ватерпас, терези»;

перенесення зумовлене своєрідним похитуванням видовженого тіла бабок, подібним до погойдування коромисла терезів, або, можливо, тим, що ба́бка може непорушно повиснути в повітрі, як коромисло терезів;

очевидно, результат перенесення назви коро́мисло з важеля терезів;

р. коромы́сло «Aeschna», [коромы́с] «бабка», [коромы́сел, коромы́сик, коромы́сла, коромы́слище] «тс. »;

результат перенесення на комах назви руса́лка «водяна німфа»;

перенесення пов’язане з давніми віруваннями про перевтілення душ померлих не тільки в інших людей, а й у тварин, комах та ін;

пор. подібного походження ба́бка, р. ба́бочка «метелик», лат. Nimphalidae (родина метеликів);

п. rusałka (великий яскравий метелик) ванеса, Vanessa», болг. руса́лка «комаха одноденка»;