АЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

аць «тільки, лише»

очевидно, виникло на підставі румунського словосполучення (cît pe асі «майже, мало не, трохи не», яке зазнало скорочення і семантичної зміни при запозиченні; рум. асі є варіантом прислівника aici «тут, сюди», що виник з лат. ad «до» і * hic «цей, тут», пов’язаним з hic (ст. hec ‹ he-ce) «тс.», що є, очевидно, складним утворенням, перша частина якого споріднена з дінд. ha «звичайно, зрозуміло, потім», друга (-се‹*kе) споріднена з вірм. -s (артикль.) – DLRM 16;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ач «т»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-s (артикль.) вірменська
ha «звичайно, зрозуміло, потім» давньоіндійська
he-ce «тс.» ?

асю́ (вигук, яким відганяють качок)

неясне;
можливо, результат скорочення форми ата́сь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аць «тс.»
ось
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ата́сь «тс.» ?

ачу́ (вигук, яким відганяють свиней)

результат злиття підсилювальної частки а1 з вигуками чу, цю (див.);
бр. [ацю́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

асю́ «тс.»
аци
аць
ацьо́
ацю́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ацю́ «тс.» білоруська
цю українська
чу ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України