АФРИКАТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
африка́та «складний приголосний звук» (лінгв.)
запозичення з німецької мови;
н. Affrikáta (Affrikáte) походить від лат. affrizātus, дієприкметника минулого часу від affrico «тру, обтираю», утвореного за допомогою префікса ad- «до-, на-, при-» від frico «тру»;
р. аффрика́та, бр. африка́та, п. afrykata, вл. afrikata, ч. слц. afrikáta, болг. африка́т(а), схв. африка́та, афрùкāт, слн. afrikáta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
африка́т
«тс.»
африкати́вний
африка́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| африка́та | білоруська |
| африка́т (а) | болгарська |
| afrikata | верхньолужицька |
| affrizātus | латинська |
| Affrikáta | німецька |
| afrykata | польська |
| аффрика́та | російська |
| африка́та | сербохорватська |
| afrikáta | словацька |
| afrikáta | словенська |
| афрùкāт | українська |
| afrikáta | чеська |
| affrico «тру, обтираю» | ? |
| ad- «до-, на-, при-» | ? |
| frico «тру» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України