АФОРИЗМУ — ЕТИМОЛОГІЯ
афори́зм
запозичення з французької або німецької мови;
фр. aphorisme і нім. Aphorísmus походять від лат. aphorismus, що зводиться до гр. ἀφορισμός «визначення», похідного від дієслова ἀφορίζω «визначаю, відмежовую», яке складається з префікса ἀπο(ἀφ᾿-) «від-» та дієслова ὁρίζω «встановлюю, межую»;
р. афори́зм, бр. афары́зм, п. aforyzm, вл. aforizm, ч. aforismus, слц. aforizmus, болг. афори́зъм, м. афори́зам, схв. афорùзам, слн. aforízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
афористи́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| афары́зм | білоруська |
| афори́зъм | болгарська |
| aforizm | верхньолужицька |
| ἀφορισμός «визначення» | грецька |
| aphorismus | латинська |
| афори́зам | македонська |
| Aphorísmus | німецька |
| aforyzm | польська |
| афори́зм | російська |
| афорùзам | сербохорватська |
| aforizmus | словацька |
| aforízem | словенська |
| aphorisme | французька |
| aforismus | чеська |
| ἀφορίζω «визначаю, відмежовую» | ? |
| ἀπο(ἀφ'-) «від-» | ? |
| ὁρίζω «встановлюю, межую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України