АТЛАС — ЕТИМОЛОГІЯ
атла́с (тканина)
запозичення з тюркських мов;
тур. atlaz, atlas, каз. башк. атлас походять від ар. atlas «гладкий, рівний», утвореного від talas «гладити»;
в українську й російську мови слово могло прийти через польське або німецьке посередництво (нім. Atlas);
р. бр. атла́с, п. atłas, ч. слц. вл. atlas, болг. атла́з, м. атлаз, схв. àтлас, слн. átlas;
Фонетичні та словотвірні варіанти
атла́систий
атласъ
(XVIII ст.)
гатласъ
(XVII ст.)
отла́с
отласи́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
atlas «гладкий, рівний» | арабська |
атлас | башкирська |
атла́с | білоруська |
атла́з | болгарська |
atlas | верхньолужицька |
атлас | казахська |
атлаз | македонська |
atłas | польська |
àтлас | сербохорватська |
atlas | словацька |
átlas | словенська |
atlaz | турецька |
atlas | чеська |
atlas | ? |
talas «гладити» | ? |
атла́с | ? |
а́тлас «зібрання карт»
мабуть, запозичено через російську мову з німецької;
походить від назви картографічної праці Меркатора Atlas (1595 р.), даної автором на честь міфічного короля Мавританії математика і астронома Атласа;
вважається невірним виведення назви (Шанский ЭСРЯ І 1, 171; Dauzat 56) від зображення на перших картографічних працях Атланта – міфологічного титана, який за участь у боротьбі проти Зевса повинен був тримати на плечах небозвід;
гр. Ἄτλας, Ἄτλαντας пов’язане з τληναι «терпіти, витримувати», τέλλω «піднімаюсь»;
р. бр. м. а́тлас, п. ч. слц. вл. atlas, болг. атла́с, схв. àтлас, слн. átlas;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
а́тлас | білоруська |
атла́с | болгарська |
atlas | верхньолужицька |
Ἄτλας | грецька |
а́тлас | македонська |
atlas | польська |
а́тлас | російська |
àтлас | сербохорватська |
atlas | словацька |
átlas | словенська |
atlas | чеська |
τληναι «терпіти, витримувати» | ? |
τέλλω «піднімаюсь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України